ДУБ . МОДРИНА . СОСНА . ЯЛИНА . ЯЛИЦЯ. КЕДР. ТИС . Гінкго. ТОПОЛЯ. ОСИКА . ВІЛЬХА. ВЕРБА . БУК . КЛЕН ГРАБ. ГРУША . КАШТАН. БАРХАТ АМУРСЬКИЙ . АКАЦІЯ БІЛА. СОФОРА. ГЛЕДИЧІЯ. ГОРІХ ЧОРНИЙ. ГОРІХ ВОЛОСЬКИЙ. БУЗИНА. КАЛИНА. ТЕРЕН. ЛIЩИНА . АЙВА. БАРБАРИС. ІРГА. МАЛИНА. БУЗОК. ГЛІД. КИЗИЛ. ШИПШИНА. ЛИМОННИК КИТАЙСЬКИЙ. СМОРОДИНА. ГОРОБИНА ЧОРНОПЛІДНА . ВИШНЯ. ЧЕРЕМХА. ОБЛІПИХА. ЯСЕН. ШОВКОВИЦЯ. ЯЛОВЕЦЬ. ЧЕРЕШНЯ. ЯБЛУНЯ. ГОРОБИНА. ЛИПА.
ЯСЕН

У дібровах України на багатих свіжих і вологих грунтах разом з дубом зростає ясен звичайний з родини маслинових, до складу якої входить ЗО родів і 600 видів, в тому числі такі на перший погляд різні породи, як олива, або маслина, бузок, жасмин та багато інших. Рід ясена налічує 70 видів, з них в СРСР зростає 9, їх можна зустріти на Далекому Сході, Кавказі, в Середній Азії і Прибалтиці. Всі вони порівняно теплолюбні рослини, тому північніше Ленінградської і Московської областей не зустрічаються. В парки, ліси і захисні насадження інтрудуковано 20 видів ясена. Серед наших вітчизняних видів найбільше поширення і значення мають ясен звичайний, сірійський (Середня Азія), високий, манчжурський, носолистий, зігнутоплідний та інші.

Більшість представників роду ясена — дерева-велетні, розміри яких вражають уяву. Є серед них і реліктові види, наприклад, ясен согдіанський — струнке дерево заввишки 40 м, росте в заплаві річки Чарин. Здається, що вершини його торкаються неба. Колись ясен був однією з головних лісоутворюючих порід і займав значні території. Він приваблював людей високою якістю деревини. Безоглядне споживання призвело до його варварського і майже повного знищення. Тепер ясен согдіанський залишився в урочищі Сари-Тогой на площі 1 тис. гектарів. Його, як надзвичайно цінну породу, потрібно ретельно берегти і вжити заходів до створення нових насаджень. Бажано також перевірити можливості інтродукції ясена согдіанського у відповідних умовах України.

Ясен звичайний — одна з найцінніших деревних порід України, живе 200—250, зрідка до 350 років, з високо піднятою кроною, струнким стовбуром і великим непарно-перистим листям. Коріння сильно розгалужене і глибоке — адже воно повинно міцно тримати гіганта заввишки 35—40 м з товщиною стовбура 1,5—2 м. Кора на молодих гілках гладенька, зеленкуватого кольору, на стовбурах і старих гілках сіра.

Ясен звичайний в молодому віці росте порівняно швидко. Рослина вибаглива до світла, на сухих грунтах росте погано, за вимогливістю до родючих грунтів займає серед деревних порід республіки перше місце. Навіть в дібровах росте лише на найродючиших грунтах, тому розрізняють діброви ясеневі та безясеневі. Ясен любить рости в оточенні порід — супутників. Академік П. С. Погребняк писав: «Ясен ясеню вовк», маючи на увазі, що між ними існує жорстока внутрішньовидова боротьба. Ось чому на Україні практично немає чистих ясеневих деревостанів природного походження.

В процесі еволюції природа створила в свіжих і вологих дібровах насадження, де у першому ярусі знаходяться 60—70 % дерев дуба і ЗО—40 ясена. Таке співвідношення насаджень по кількості дерев у першому ярусі є оптимальним, при більшій кількості продуктивність деревостану, зокрема дуба, падає, адже дуб і ясен породи-коикуренти. У минулому лісівники запроваджували ясен в степові захисні лісонасадження, насамперед на сухих землях. Ці лісопосадки виявилися недовговічними. Вже в молодому віці ясен починав суховершинити, пошкоджувався червицрю в’їдливою та іншими шкідниками, які й приводили його до остаточного всихання.

В сприятливих умовах ясен плодоносить майже щорічно і рясно, добре поновлюється порослю від пеньків до 150—200 років. Під шатром стиглих і пристигаючих деревостанів щорічно з’являється велика кількість сходів ясена, що через деякий час внаслідок недостатнього освітлення гинуть. У свіжих і вологих дібровах на вирубках дубово-ясеневих деревостанів з’являється велика кількість сходів ясена. В таких умовах немає потреби його саджати, а лише своєчасно вирубувати ті другорядні породи, що затінюють самосів. На ділянках, де немає природного поновлення ясена, створюють лісові культури, саджаючи один ряд ясена через два-три ряди дуба.

На Україні як в лісах, лісосмугах, так і в міських насадженнях можна побачити ясен зелений — дерево північно-американського походження. Це порівняно невибаглива і недовговічна порода з величезною кореневою системою. Родить вона щорічно і рясно. Сіянці її вирощувати легко і приживаються вони добре, тому лісівники залюбки саджають її разом з дубом в Степу і Лісостепу України. Років 30—40 тому виявилося, що ясен зелений конкурент дуба і росте набагато швидше від нього. Він затінює дуб і лісівники змушені періодично вирубувати його, щоб не допускати затінення і загибелі дуба.

Ясен зелений дає поросль від пеньків, яка через два-три роки знову затінює повільно ростучий дуб. У віці до 15—20 років лісівники змушені кілька разів саджати ясен на пень. Внаслідок цього пеньки його втрачають здатність давати поросль і він випадає з складу насаджень. Якщо окремі дерева і залишаються, то у віці 30—40 років вони всерівно всихають. Після загибелі ясена дуб залишається без «шуби» і підгону, а сам він як світлолюбна порода не може заглушити степові бур’яни і створити лісове середовище. В таких умовах дуб, який навіть на сухих грунтах степової зони повинен жити не менше 100—150, всихає у віці 50 років.

Дуб і ясен зелений мають не лише різний вік стиглості, але й властивості, несумісні в алелопатичному відношенні. Адже ясен зелений виділяє в грунт такі відходи своєї життєдіяльності, які негативно впливають на дуб. У зв’язку з цим у 1957 р. були прийняті рекомендації, які забороняли створення в степових районах на сухих грунтах лісових культур з участю ясена зеленого.

Деревина ясена за основними якісними показниками переважає дубову, має красиву текстуру, надзвичайно міцна, гнучка, тверда, в’язка, еластична і пружна, мало жолобиться і розтріскується, добре полірується.

Про всі ці чудові якості деревини ясена люди знали вже в часи сивої давнини, про що свідчать міфи Стародавньої Греції. Знаменитий герой Геракл, син Зевса і красуні Алкмени, зробив собі величезну і важку палицю саме з ясена, вирваного ним з корінням в Немейській долині. Іншому давньогрецькому герою Пелею в день його весілля з морською богинею Фетидою Харон — перевізник душ померлих в підземне царство Аїда — подарував свого списа, держак якого був зроблений з ясена.

З давніх часів з ясена виготовляли весла, бойові палиці, луки і древка стріл, посуд, колісні ободи і спиці. У 1703 р., згідно з указом Петра І порода ця була взята під охорону і її дозволялося рубати лише для потреб кораблебудування. Тепер з ясена роблять паркет, фанеру, музичні інструменти, різні сувеніри та художні вироби. Використовується вона в токарній і столярній справі, машино-, літако- і суднобудуванні та інших галузях народного господарства. На стовбурах ясена інколи утворюються нарости — капи з надзвичайно красивою текстурою. Саме з них виготовляють найцінніші сувеніри і художні вироби. Новинкою останніх років є знамениті ясеново-пластикові лижі, на яких встановлено світові та олімпійські рекорди. Дуже красиві меблі зроблені з ясена або оздоблені ясеневим шпоном.

З листя і кори залежно від технології одержують синю, чорну і коричневу фарбу. Вони містять таніди, ефірну олію, вітамін С, каротин, пектини. Молоді пагони з листям поїдає худоба, а плоди й насіння — птахи, дикі і домашні тварини. Листя й кору ясена використовують у народній медицині як протигарячковий, сечогінний і протиревматичний засіб, для лікування дихальних шляхів від простуди, радикуліту. Ціниться ясен у зеленому будівництві, зокрема його плакуча форма. На багатих і свіжих грунтах його потрібно вирощувати разом з дубом в захисних насадженнях. Недоліком цієї породи є недостатня стійкість в міському забрудненому середовищі і пошкодження ясеневою шпанкою, яка має дуже неприємний запах і об’їдає листя.

Отредактировано юля (Ср 10:55)