Тургун близький до полину, але абсолютно позбавлений гіркого смаку і має приємну ароматично-смакову гаму. Рослина багаторічна, утворює кореневища та дуже розгалужені стебла. Листки лінійно-ланцетні, дрібненькі, цілокраї, загострені, зелені, інколи білувато-опушені. Верхівки пагонів укриті кулястими дрібненькими кошичками з білих квіточок, утворюють волоті. Цвіте у липні — вересні. Насіння утворює тільки на півдні. Розмножується переважно вегетативним способом.
При насінному розмноженні рослини уже в четвертому поколінні зовсім втрачають специфічний аромат і набувають полинної гіркоти. Рослина досить холодостійка, вибаглива до вологості грунту, але не переносить перезволоження, світлолюбна. Насіння проростає при температурі 18—20 °С через 10—12 днів. Живці укорінюються у вологому субстраті через 10—15 днів. Оптимальна температура для розвитку становить 18— 25 °С.
Острогiн (тургун,тархун) фото
Тургун має слабкий пряний аромат та гострий пряний терпкий смак. Молода свіжа зелень тургуну містить ефірну олію, дубильні й гіркі речовини, смоли, фітонциди, мінеральні речовини, вітаміни, особливо С, Р, А, кумарини. Використовують тургун у дієтичному харчуванні для поліпшення апетиту, стимуляції секреції шлункового соку та жовчі, при катарах шлунку, гельмінтозі, атеросклерозі. Користуються ним для нормалізації кислотності шлункового соку, як легким сечогінним засобом, для стимуляції менструацій, поліпшення обміну речовин, при ущільненні стінок судин. Діє він як загальний тонізуючий та освіжаючий засіб, поліпшує дихання. Протипоказаний при вагітності. Споживають свіжі та висушені молоді пагінці, при консервуванні та засолюванні — пагони у період перед цвітінням. Тургун додають до салатів, м’ясних, овочевих, рибних супів, борщів, бульйонів, у соуси. Зелень добре поєднується з рибними стравами, нею натирають м’ясо й птицю. Свіжу зелень кладуть у страви перед споживанням, суху — перед готовністю. Зелень додають у масло та сир. Використовують тургун при засолюванні огірків і помідорів, маринуванні грибів, патисонів, кабачків. З тургуном виготовляють ароматизовані оцет, гірчицю, напої, страви з квасолі, шампіньйонів, рису. Широко застосовують його у китайській кухні. В харчовій промисловості тургун використовують для приготування безалкогольних напоїв.Районовано сорт Грибовський.
Вирощують тургун на запільних ділянках з глибоким орним шаром у 3-річній культурі. На ділянку восени вносять 6 кг/м 2 перегною та мінеральні добрива (М20Р0К6). Висаджують живці, заготовлені з старої, плантації поділом кущів на 10—15 частинок з 2—З бруньками, у квітні. Схема садіння 20 X 15 см на зелень або 40 X 20 см для засолювання. Після садіння рослини поливають 5 разів через 1—2 дні нормою 7—10 л/м2, міжряддя розпушують. Надалі проводять 3—5 поливів з нормою 7 л/м 2 і розпушування міжрядь, в рядках знищують бур’яни. На зиму у міжряддя вносять 2 кг/м 2 гною і фосфорно-калійні добрива (Р5К5), рослини зрізають і підгортають. На другий і третій рік навесні ділянку боронують, підживлюють азотними добривами (N5) та глибоко розпушують міжряддя з найменшою захисною зоною. Протягом вегетації розпушування міжрядь і полив проводять після кожного збирання. Восени рослини підживлюють, як і в перший рік. Навесні четвертого року плантацію поновлюють, тому що рослини втрачають специфічну ароматичність і потребують омолоджування. Урожай зелені збирають з травня по серпень через кожні 20—30 днів, коли пагони досягають висоти 20—30 см. У перший рік зелень починають збирати у кінці червня. Пагони для засолювання збирають один раз у липні. Урожайність зелені становить 5—12 кг/м 2.
Розмножують тургун також верхівками пагонів довжиною 10—15 см у травні. Живці висаджують у парник або під тимчасове плівкове укриття на глибину 4—5 см, за схемою 10x5 см, поливають і накривають, постійно слідкуючи за вологістю. Вона має становити 70—80 % ПВ. Укорінені живці віком 30—45 днів висаджують на постійне місце за тією самою схемою, що й раніше . Можна укорінювати живці в липні — серпні, а висаджувати у грунт у квітні наступного року.
Тургун придатний до вигонки в закритому грунті. Живці висаджують у серпні після останнього збирання на трирічній плантації в грунт розкритих теплиць за схемою 20X10 см, розміщуючи 50—70 шт. на 1 м 2. У жовтні теплиці накривають і виганяють зелень при температурі 10—20 °С. Полив проводять через кожні сім днів нормою 6 л/м 2. Рослини двічі підживлюють азотними добривами (N5). Рослини зберігають 40— 50 днів при температурі не вище 10 °С, не даючи поливів. Збирають у міру потреби. Збирати також можна через кожні 20 днів за умови обігрівання і поливу. Вирощують тургун і мостовим способом з цілих кореневищ. Висаджують 8—10 шт. рослин на 1 м 2 восени (у вересні — листопаді) на вирівняну поверхню і засипають піском або тирсою. Урожай виганяють за 30—40 днів за умови проведення поливу через кожні п’ять днів нормою 10 л/м 2 та підтримання температури 15—20 °С. Підживлення проводять на початку відростання — N5Р10. У цьому разі рослини відростають після кожного зрізування через 17—20 днів. Урожайність зелені становить 1—3 кг/м 2.
Тургун придатний і для вирощування на балконі та в кімнатних умовах у горщику або ящику. Для цього відсаджують частину продуктивного кореневища.
Отредактировано gogencon (Сб 06:37)