Рослина однорічна, скоростигла, з прямостоячим стеблом висотою 30—50 см, з боковими пагонами, спрямованими вгору. Листки складні, трилистні, видовжені, гострозубчасті, черешкові, з прилистками. Квітки блідо-жовті, поодинокі або спарені у пазухах листків. Цвіте в червні. Плід — видовжений, злегка зігнутий біб. Насінина — трикутна, тверда, коричнево-жовта. Достигає у липні. Рослина холодостійка, світлолюбна, невимоглива. Насіння проростає при температурі 5—7 °С через 4—5 днів. Оптимальною для розвитку є температура 14—28 °С. Розвивається пажитник швидко. Використовують насіння.
Пажитник містить ефірну та жирну олії, алкалоїд тригонелін, сапоніни, гіркі та дубильні речовини, слизи; мінеральні солі, холін, цукор, крохмаль; вітаміни, особливо Р і РР. Насіння пажитника має різкий специфічний аромат, підвищує апетит, сприятливо діє при захворюваннях легень, шкіри, фурункулах, екземі, пелагрі (авітаміноз РР). У кулінарії використовують порошок як спецію у складі пряних приправ східної кухні («карі») та у хлібобулочних виробах. З обсмаженого насіння виготовляють сурогат кави.
Існує ще один вид пажитника — тригонела голуба , батьківщиною якої є передгірні райони південної частини нашої країни (Крим, Кавказ, Тянь-Шань). Рослина схожа на люцерну. Використовують верхню частину рослин з суцвіттями (невеличкі головочки синього кольору). Цвіте в червні — липні, має сильний своєрідний аромат. Добрий медонос, декоративна. Використовують тільки у висушеному стані. Додають до домашніх сирів, хлібобулочних виробів, цибуляних, картопляних та грибних супів. У харчовій промисловості з тригонелою виготовляють зелений сир, який має відмінний колір і аромат, приправи «хмелі-сунелі», «аджика». Обидва види придатні для годівлі домашніх тварин, мають високі поживні якості завдяки вмісту білка (як люцерна та конюшина). Добрі попередники для всіх овочевих культур.
Вирощують пажитник на добре освітлених ділянках. Способи підготовки грунту та сівби такі самі, як і під усі салатні культури. Сіють у квітні з міжряддями 20 см. Норма висіву насіння становить 5—7 г/м 2, глибина загортання — 1,5—2 см. Рослини залишають у рядку на відстані 5—7 см. На початку вирощування проводять 1—2-разове розпушування грунту, в разі потреби прополювання і полив нормою 5 л/м 2. Квітки збирають у червні під час масового цвітіння. Рослини скошують на відстані 10—12 см від верхівки і висушують. Урожайність зеленої маси становить 2—5 кг/м 2. Насіння збирають у липні, скошуючи рослини, коли достигне дві третини бобів. Висушені у снопах рослини обмолочують. Урожайність насіння становить 0,2— 0,4 кг/м 2.
Молоді рослини пажитника можна використовувати взимку при вирощуванні в теплицях як крес-салат або гірчицю. Зелень збирають через 20—35 днів після висіву — у лютому — березні. Насіння висівають за схемою 10 X 1 см, витрачаючи 3 г/м 2. Режим зрошення — помірний, температура вирощування — 10— 18 °С. Урожайність становить 0,7—1,5 кг/м2. Насіння висівають також на змоченому папері або ваті і одержують проростки кожні 7—12 днів, як крес-салат і гірчицю.
Отредактировано gogencon (Сб 07:14)