Рослина багаторічна з розгалуженим углиб м’ясистим кореневищем. У перший рік утворює дуже великі прикореневі листки на довгих прямих, соковитих борозенчастих черешках. На другий рік утворює високе (до 3 м) пряме борозенчасте тверде стебло з невеликими кулястими червоно-фіолетовими кошиками, зібраними у великі щитовидні волоті. Рослина тіньо- й морозостійка, не вимоглива до умов вирощування. Насіння проростає при температурі 3—7 °С через 5—8 днів. Витримує заморозки до 10 °С. Оптимальною для розвитку є температура 12—17 °С. Розвивається протягом 150 днів, у першу половину дуже повільно. Придатний для вегетативного розмноження і зберігання.

Кореневище містить ефірну та жирну олії, дубильні, пектинові, гіркі речовини, глюкозиди, алкалоїди, смоли, слизи, білок, крохмаль, цукор, інулін, мінеральні речовини, вітаміни С, групи В, Е, В, каротин та багато різноманітних лікувальних речовин. Лопух корисний при діабеті, відкладанні солей у судинах та суглобах, каменях у нирках та печінці, гастриті, виразці шлунку, сверблячих шкірних висипах та екземах, запаленнях слизових рота й інших органів травлення. Використання кореневищ благотворно діє при розладі обміну речовин, поліпшує функцію підшлункової залози, жовчного міхура, печінки, нирок, сприяє розчиненню та виведенню солей і каменів, підвищує діурез, позитивно діє на загоювання ран, діє як антиканцерогенний та потогінний засіб, сприяє очищенню крові і виведенню усіх шлаків обміну. У кулінарії застосовують кореневище лопуха восени першого або навесні другого року. Споживають у сирому вигляді або використовують на заміну картоплі. З нього готують смачні салати, супи, тушковані та смажені страви. У медицині з кореневищ добувають реп’яхову олію, яку застосовують проти випадіння волосся та в парфюмерній промисловості.

Вирощують лопух у дворічній культурі на запільних ділянках з глибоким орним шаром. На ділянку вносять 4 кг/м 2 перегною, мінеральні добрива (Р10К10). Навесні її розпушують та вносять азотні добрива (N10). Сіють у квітні за схемою 40X20 см. Норма висіву насіння становить 3 г/м 2, глибина загортання — 1—2 см. Після з’явлення сходів проводять дворазове розпушування з інтервалом 10 днів, надалі глибоко розпушують міжряддя з мінімальною захисною зоною через кожні 12—15 днів. Рослини двічі поливають 7—10 л/м 2 та підживлюють амофосом (N5Р5). На початку липня після змикання рослин догляд припиняють. Рослини поливають нормою 10—15 л/м 2 через кожні 15 днів. Збирають кореневища у жовтні. Листки скошують, кореневища викопують, очищають від бічних тонких розгалужень та корінців, закладають на зберігання у сховища у запіскованому стані. Залишені на зиму кореневища розпочинають збирати рано навесні після танення снігу і продовжують до стеблування рослин. Рясні поливи поліпшують якість і підвищують урожайність. Кореневища одержують соковиті й великі. Потреба в них велика, особливо при діабеті або хворобах підшлункової залози, печінки, нирок, суглобів, злоякісних новоутвореннях.

Топiнамбур.

Отредактировано gogencon (Сб 09:56)