Це однорічна рослина із слаборозвиненим корінням, стеблом висотою до 4 м, здатна утворювати додаткові корені. Листки широкострічкоподібні, слабо-опушені. Чоловічі квітки зібрані у волоті на верхівках пагонів, жіночі — у качани в піхвах листків на міжвузлях. На одному стеблі зав’язуються 1—2 качани. Рослини утворюють багато пасинків, тому здаються кущовими. Пасинки послаблюють головний пагін, знижують величину врожаю і потребують видалення. Качани зовні обгорнуті кількома видозміненими листками, мають стрижень з 8—10—12 правильних рядків зерен білого, жовтого, яскраво-жовтого забарвлення. У стані молочно-воскової стиглості зернини виповнені, соковиті, мають товарну стиглість. Біологічно стиглі зернини зморшкуваті і прозорі, що відрізняє цукрову кукурудзу від зернової. Кукурудза світло- й теплолюбна, вимоглива до умов вирощувайня культура, виносить з грунту багато поживних елементів. Насіння проростає при температурі 10 °С. Оптимальною для розвитку є температура 18—25 °С. Приморозки мінус 2 °С згубно діють на рослини, а підвищення її до 30 °С затримує розвиток, особливо під час цвітіння.
Молоді качани мають ніжні, соковиті, солодкі зерна, що переважають за поживними якостями усі відомі овочеві культури. Зерна кукурудзи в молочно-восковій стиглості містять багато білків, цукрів, жирних олій, вітаміни С, Е, В і, В о, Вв, РР, Н, каротин; мінеральні солі калію, кальцію, магнію, заліза, фосфору, незначну кількість крохмалю.З погляду на хімічний склад кукурудза є дієтичним продуктом. При споживанні цукрової кукурудзи зникають функціональні розлади печінки, поліпшуються утворення й виділення жовчі, стимулюється виділення сечі. Рекомендують її також хворим на гепатит. Там, де кукурудза переважає в харчуванні (в Японії, Індії), люди менше хворіють на атеросклероз. У кулінарії використовують кукурудзу вареною, як самостійну страву, в супах, гарнірах, рагу. Зерно консервують та заморожують. У медицині застосовують рильця кукурудзи як сильний жовчогінний засіб.
Районовано сорти Ароматна, Івушка, Кубанська консервна 148, Рання золота 401.
Вирощування цукрової кукурудзи подібне до вирощування зернової. Обробіток грунту восени звичайний. Навесні, у зв’язку з пізніми строками сівби, передбачаються заходи по боротьбі з бур’янами та поліпшенню структури грунту. За 15—20 днів до передпосівного обробітку вносять повне мінеральне добриво (N30Р20К20)- Сіють цукрову кукурудзу у травні за схемою 40x30 см на глибину 6—10 см. Норма висіву насіння становить 5—6 г/м 2. Обов’язково проводять заходи по захисту посівів від граків. Проріджують сходи у фазі 3—4 листків, залишаючи 2 рослини в гнізді. Ділянку регулярно розпушують, рослини підгортають. У фазі закладання чоловічих суцвіть рослини підживлюють азотним (N5) або повним мінеральним добривом (N5Р5К5) з наступним поливом і підгортанням рослин. У цей самий час обов’язково пасинкують кукурудзу, обламуючи бокові паростки біля основи. Добрі результати у період цвітіння дає додаткове штучне запилення, яке підвищує зав’язування зерен на всіх качанах (3—4 шт. на рослину), та 1—2 поливи нормою 7-10 л/м 2.
Качани в молочній стиглості разом з обгорткою збирають вибірково (2—3 рази), у липні — серпні, обламуючи їх біля основи. Урожайність качанів з обгорткою становить 3—6 кг/м 2. Для подовження періоду постачання свіжої кукурудзи до вересня можна повторити сівбу раннього сорту через 10—15 днів або використати різні за скоростиглістю сорти при одночасній сівбі. Цукрову кукурудзу можна одержати з розсади, яку вирощують у теплиці при температурі, не нижчій 13 °С. Пророщені насінини сіють у торфові горщечки з сумішшю грунту, піску, перегною у співвідношенні 1:1:1. Розсада потребує помірного зволоження, а також загартування за 3—7 днів до садіння. Садять розсаду після передсадивного поливу нормою 15 л/м2 в кінці травня, у горщечках, надрізуючи оболонку з одного краю. У лунки вносять 10 г нітрофоски, рослини вкривають грунтом на рівні грунто-суміші горщечка.Урожай одержують у червні.
Кукурудза цукрова фото
Отредактировано gogencon (Сб 10:45)