ДУБ . МОДРИНА . СОСНА . ЯЛИНА . ЯЛИЦЯ. КЕДР. ТИС . Гінкго. ТОПОЛЯ. ОСИКА . ВІЛЬХА. ВЕРБА . БУК . КЛЕН ГРАБ. ГРУША . КАШТАН. БАРХАТ АМУРСЬКИЙ . АКАЦІЯ БІЛА. СОФОРА. ГЛЕДИЧІЯ. ГОРІХ ЧОРНИЙ. ГОРІХ ВОЛОСЬКИЙ. БУЗИНА. КАЛИНА. ТЕРЕН. ЛIЩИНА . АЙВА. БАРБАРИС. ІРГА. МАЛИНА. БУЗОК. ГЛІД. КИЗИЛ. ШИПШИНА. ЛИМОННИК КИТАЙСЬКИЙ. СМОРОДИНА. ГОРОБИНА ЧОРНОПЛІДНА . ВИШНЯ. ЧЕРЕМХА. ОБЛІПИХА. ЯСЕН. ШОВКОВИЦЯ. ЯЛОВЕЦЬ. ЧЕРЕШНЯ. ЯБЛУНЯ. ГОРОБИНА. ЛИПА.
КЕДР
На території Радянського Союзу зростають чотири види кедра: сибірський, європейський, корейський і кедровий сланик. Всі види належать до роду сосни, а кедрами називають їх неправильно. Справжня наукова назва найбільш поширеного у нас кедра сибірського — сосна кедрова сибірська. На планеті зростають чотири види справжніх кедрів: атласький, гімалайський, кіпрський та ліванський. У нашій країні їх можна побачити в Нікітському ботанічному саду, на Чорноморському узбережжі Кавказу та в деяких інших південних районах.

У далекому минулому справжні кедри займали значні площі, але з часом вони були майже повністю знищені. Вже в період рабовласницького ладу в деяких районах земної кулі, насамперед в Малій Азії, Єгипті, Стародавній Греції і Римі та в деяких інших країнах стан використання лісів був таким, що змушував вживати заходи для їх охорони. Так, майже 3000 років тому цар Соломон наказав заготовити в Лівані кедри для будівництва свого палацу і храмів. Для цього він послав на заготівлю деревини 80 000 чоловік. Неважко уявити, скільки було знищено тоді кедрів, які росли в горах і захищали грунт від руйнування його водою. З того часу ліванські кедри продовжували знищуватись як місцевим населенням, так і різними завойовниками. Тепер в Лівані залишилося близько 400 дерев кедра — невеличкий гайок площею 2 га.

Кедр сибірський — одне з найбільш дивовижних хвойних дерев Сибіру. Про нього з давніх-давен люди складають пісні, легенди і міфи. Жителі Сибіру називають його диво-деревом, царем тайги, перлиною Сибіру, годувальником і хлібним деревом. Вічнозелений кедр — краса і гордість сибірської тайги, національна гордість Росії, адже росте він лише на території РРФСР. Площа кедрівників Радянського Союзу 36 млн га. Кедр утворює чисті і змішані насадження. Росте він разом з листяними та іншими хвойними породами.

Могутні дерева кедра заввишки до 40 м і товщиною стовбура 1,5—2 м, з величезною гіллястою кроною в будь-яку пору року відзначаються дивовижною красою. Проте найбільш привабливі вони в період цвітіння, коли крони вкриваються чоловічими суцвіттями у вигляді барвистих колосків і жіночими шишечками малинового кольору. Хвоя у кедра довжиною 5—12 см, м’яка, темно-зелена з сизим нальотом, зберігається на деревах 7 років. Казково красиві старі кедри з колоновидною і конічною формою крони, з яскраво-зеленою і золотистою хвоєю.

За красою і цінністю небагато представників рослинного світу Сибіру і Далекого Сходу можуть посперечатися з красенем-кедром. Він має величезний стрижневий корінь і добре захищає кам’янисті гірські схили від руйнівних селевих потоків, змиву і знесення родючого шару грунту. Кедр підіймається в гори вище, ніж інші породи, підступаючи до вічних снігів та льодовиків. Мати-природа висунула його на першу лінію проти снігів і снігових лавин як надійний захист тим рослинам, які зростають нижче поясу кедрівників. Під кронами кедрів народжуються струмки, малі і великі ріки. Росте ця порода надто повільно, а живе довго — 500—800 років. Патріархом серед дерев планети, мабуть, є кедр, що зростає на одному з японських островів: вік його 7200 років, а діаметр стовбура 16 м. Неподалеку на острові Мияшима росте інше дивовижне дерево — сосна висотою 50 см, зате гілки її, що стеляться по землі, досягають довжини ЗО м.

На Україні в Карпатах на висоті до 2000 м над рівнем моря зустрічається кедр європейський — одна з найцінніших порід нашої республіки. Карпати — багатий і унікальний куточок флори. Тут нараховується майже дві тисячі видів рослин, велика кількість реліктів і, на превеликий жаль, багато видів, які занесені в Червону книгу. Кедр європейський також реліктова рослина і підлягає ретельній охороні. У Карпатах для охорони реліктових і зникаючих рослин створено цілий ряд заповідників і заказників, Карпатський національний парк. В Горганах та деяких інших урочищах під охорону взято кедрові зарості.

Кедр європейський поступається перед своїм сибірським родичем розмірами. Висота його порівняно невелика — 10— 25 м. Шишки дрібніші, ніж у кедра сибірського, а живе він до 1000 років. Найчастіше зустрічається у вигляді домішки до ялини. У кедра європейського є різновидності з золотистою і пістрявою хвоєю, різною формою крони. Всі вони цінуються у зеленому будівництві.

У Приморському краї на Далекому Сході знаходиться заповідник Кедрова Падь площею 18 тис. га, організований у 1916 р. Тут зростають сосна кедрова корейська, або кедр корейський, та інші цінні рослини. Деревні породи обплутані ліанами, деякі з них мають товщину 20 см. Світло до землі в таких деревостанах майже не проникає. Кедрова Падь — природний дендропарк реліктової і ендемічної флори. Тут зростає понад 900 видів рослин, з них 100 деревних і чагарникових порід. В цих лісах водиться 244 види птахів і десятки видів звірів.

На схід від озера Байкал, насамперед, у Баргузинській тайзі, а також на Камчатці і Сахаліні росте дерево-чагар-ник — кедровий сланик, який утворює надзвичайно густі, непролазні хащі. Гілки його сильно переплетені, стеляться по землі і лише кінці їх підіймаються вверх. Напередодні зими вони опускаються на землю, ховаються під товстим шаром снігу, рятуються від лютих морозів. Кедровий сланик і кедр сибірський не бояться морозу, можуть рости навіть за Полярним колом. Кедр сибірський росте далеко за межами свого природного ареалу: недалеко від Житомира на свіжих суглинках росте група 20-річних кедрів заввишки 9—10 м.

У зоні зростання кедра і, насамперед, сланика клімат надзвичайно суворий, вічна мерзлота, тріскучі морози. Важко тут і рослинам, і тваринам. В цих умовах виживають лише найбільш пристосовані, а також ті представники фауни, які можуть запастися харчами на довгу зиму. Основна їжа кедрівки, соболя, бурундука, борсука, білки, куниці, горностая, колонка, різних гризунів та багатьох інших звірів і птахів — горішки кедра сибірського і сланика. Залюбки їсть їх і господар тайги — клишоногий ведмідь. Та ось біда — рясні урожаї дають ці породи один раз у 5—7 років. В урожайний рік на одному столітньому дереві нараховується 1000—1500 шишок, а в кожній 100—140 горішків. Маса 1000 горішків 200—300 г. В сприятливі роки урожай горішків становить 500—600 кг з 1 га.

Як же прожити мешканцям тайги, коли кедр не плодоносить або врожай його поганий? Адже недаремно жителі Сибіру кажуть, що тайга кедром живе. Пристосування мешканців кедрової тайги до умов життя йшло тисячоліттями. Рясний урожай кедрових горіхів — свято для звірів та птахів, і чисельність їх швидко зростає. Всі вони не лише їдять горішки кедра, а й ховають їх про запас.

Використання населенням кедрівників для заготівлі горішків має величезне народногосподарське значення. Крім того, в кедрових лісах заготовляють велику кількість лікарської і технічної сировини, хутра, грибів і ягід. Вартість так званої побічної продукції, що заготовляється в кедрівниках, набагато перевищує вартість самої деревини. Основне ж багатство кедрової тайги — горішки, які за поживними та смаковими якостями не поступаються перед м’ясом та хлібом. У їх ядрах міститься 64 % високоякісної жирної олії і 17 % білків, до складу яких входить 14 амінокислот, багато вітамінів і мікроелементів, тобто біологічно активних речовин, вкрай необхідних людині і дикій фауні.

Кедрова олія не поступається за якістю перед кращими сортами прованської, яку одержують з маслин. З кедрових горіхів готують також рослинну сметану, що за жирністю вдвічі переважає сметану з коров’ячого молока. Вона використовується для лікування нервових захворювань, туберкульозу легень та хвороб нирок. З ядер горіхів виготовляють халву, використовують їх у кондитерському виробництві. Встановлено, що вживання плодів кедра в їжу сприяє підвищенню працездатності організму, поліпшує склад крові, попереджує недокрів’я і туберкульоз. У ядрах кедрових горішків міститься вітамін А, який називають вітаміном росту і розвитку організму людини, а також багато вітамінів групи В, що регулюють діяльність нервової системи.

Жоден харчовий продукт не може зрівнятися з кедровими горішками за вмістом магнію, який сприяє розширенню кровоносних судин, позитивно впливає на нервову систему, регулює холестериновий обмін, служить активатором багатьох ферментних процесів. Чимало є у горішках інших важливих мікроелементів, наприклад, заліза, що бере активну участь в утворенні гемоглобіну. У ядрах горішків міститься вітамін Е (токоферол), без нього соболь не може.продовжувати свого роду. При недостатній кількості токоферолу в організмі людини може розвинутися атеросклероз. Кедрові горіхи відзначаються підвищеним вмістом марганцю, фосфору, йоду, недостатня кількість останнього викликає захворювання щитовидної залози. Отже, недаремно сибіряки вважають ядра горішків делікатесом, хлібом тайги, еліксиром здоров’я.

Велику кількість біологічно активних речовин містить хвоя кедра. Всі вони мають цілющі лікувальні та стимулюючі властивості. Крім того, у її склад входять аскорбінова кислота (вітамін С) і каротин. За протицинготними властивостями хвою можна прирівняти до лимонів та апельсинів. З неї виготовляють різні лікарські препарати, ефірну олію, хвойно-каротинову пасту, хвойно-вітамінне борошно, екстракти для хвойних ароматичних, загальнооздоровчих і гігієнічних ванн, за допомогою яких лікують також ревматизм та деякі інші хвороби. З молодих пагонів кедра добувають ефірну олію, різні лікарські препарати і сировину для парфюмерної промисловості. Препарати з хвої кедра мають важливе значення в умовах Сибіру і Крайньої Півночі, де мало овочів і фруктів, а тому в їжі бракує вітамінів. Відвар з хвої в цих умовах використовується не лише як протицинготний, а й як дезинфікуючий,загальнооздоровчий та відхаркувальний засіб.

Живиця кедра теж має дуже &інні лікувальні властивості. З 1 га кедрівників її можна добути за рік 50 кг. Вона використовується для виготовлення різних лікарських препаратів, якими лікують гнійні рани, опіки і фурункули. З живиці виробляють скипидар, камфору, каніфоль, лікувальний бальзам, різні мазі, таблетки від кашлю та інші препарати. Мазі застосовують при міозитах, невралгіях і ревматизмі. Очищений скипидар використовують для інгаляцій при захворюваннях легенів. Кедр — джерело одержання імерсійної олії для медицини та оптичних приладів.

Виявляється, що деревина кедра також має рідкісні якості і цілющі властивості. Насамперед ціниться вона за надзвичайно красиву текстуру, рожевий колір і м’якість, легко обробляється і полірується. У Радянському Союзі немає іншої деревної породи, з якої можна було б виготовити олівцеву дощечку. Вона повністю замінила деревину ялівцю віргінського, яку для виготовлення олівців завозили колись з Америки. З неї виготовляють дорогоцінні меблі, музичні інструменти, акумуляторний шпон.

Деревина кедра постійно виділяє тонкий, дуже приємний і цілющий аромат, який дезинфікує повітря у приміщеннях. Жителі Сибіру обшивають кімнати кедровими дошками і це не лише прикрашає їх, а й'позитивно впливає на здоров’я людини. У скринях і шафах з кедра завжди чути специфічний смолистий аромат, який передається одежі і міль тут ніколи не заводиться. Населення Сибіру виготовляє з кедра хатнє начиння, відра, двері, вікна і молочну тару. Внаслідок дезинфекційних властивостей кедрової деревини продукти в такій тарі зберігаються добре і дуже довго.

Насадження кедра мають величезне гігієнічне значення. Повітря у кедрівниках ніби еліксир здоров’я. Воно практично стерильне, завжди чисте і позитивно впливає на організм людини. Кедр більше, ніж інші породи, що ростуть у тайзі, виділяє антимікробних речовин і фітонцидів. Його з повного підставою можна назвати деревом бадьорості. Цікаво, що навіть оводи, мухи, комарі і мошкара, або як місцеве населення називає гнус, уникають насаджень кедра. Очевидно, відлякують їх фітонциди і смолистий запах, особливо сильний під час спеки і після смеркання. Стійкість проти диму і газів підвищує цінність кедра у зеленому будівництві. Корінне населення Сибіру обожнює кедр. Старезні кедрівники — стовпище царських дерев — назавжди прив’язують до себе серця тих людей, які провели в них певний час. Той, хто виріс під кедрами, не може забути їх ніколи.

Кедр надзвичайно цінна порода і його потрібно берегти і відновлювати на вирубках. Загальносоюзні щорічні потреби в деревині цієї породи становлять 1,5 млн, а вирубують понад 5 млн м3. Кращі кедрівники вже зрубані. Величні кількасотлітні кедрові ліси викликають у людей різні емоції. Лісозаготівельники дивляться на них як на джерело цінних лісоматеріалів. Рубати кедр вигідно, адже кожен стовбур — це 5—6 м3 деревини. У абсолютної більшості людей він пробуджує найкращі почуття, ліричний настрій, любов до природи, зачаровує своєю красою і величчю. У вчених кедр викликає науковий інтерес, а у всіх разом любителів природи — гостру тривогу за його майбутнє.

Отредактировано юля (Ср 10:36)