Бджільництво. Медоносні бджоли. Бджоли.Розплiд бджiл. Розмноження бджiл. Бджолина сім’я.Хвороби бджiл. Бджоли.Роїння бджiл. Нуклеуси. Збiльшення пасiки. Матки бджол. Медозбiр. Двоматочне бджільництво. Мед. Пилок бджолиний.Маточне молочко.Прополiс.Бджолина отрута. Як готуються бджоли до зими. Бджоли зимою. Вулик.

Презимований нуклеус — основа нової сім’ї. У сучасному бджільництві головне призначення нуклеусів із запасними матками — бути базою для формування нових сімей весною. При двоматочній системі бджільництва потреба у перезимованих нуклеусах зростає й залежно від прийнятої технології та характеру головного медозбору кількість їх може досягати меншою мірою половини кількості основних сімей пасіки.

У горизонтальних вуликах з рамкою розміром 435 X 300 мм (лежаках) нуклеуси тримають частіше збоку материнських сімей, а в багатокорпусних — зверху, спочатку після весняного очисного обльоту нуклеуси ростуть самостійно, використовуючи тепло сусідніх гнізд.

Правда, через нечисленність бджіл матки працюють значно нижче своїх можливостей. Коли перезимованих бджіл замінять молодими і жива маса материнських сімей почне зростати, від них беруть по 1—2 рамки зрілого (на виході) розплоду (без бджіл) і ним підсилюють нуклеуси. Коли з цих стільників виплодяться молоді бджоли, нуклеуси підсилюють вдруге. Після дворазового підсилювання вони стають життєздатними й нормально ростуть.

Поступовий відбір стільників із розплодом істотно не послабить і не затримає росту основних сімей. У стільники, підставлені замість відібраних, матки відкладають яйця, відновлюючи кількість розплоду. Частковий відбір печатного розплоду, навпаки, сприятливо позначається й на загальній кількості сімей та запобігає прояву інстинкту роїння.

З часом об’єм горизонтального вулика для сім’ї і нуклеуса стає тісним і починає стримувати їхній ріст. Сім’ї роз’єднують. Основна залишається у своєму вулику. Відводок (колишній нуклеус) переселяють у новий і розміщують поряд, льотком в тому ж напрямі й на тому ж рівні. У багатокорпусному вулику його залишають на місці. Об’єм гнізда відводка в міру росту сімейки збільшують постановкою нового корпуса.

Такі ранні відводки до початку головного медозбору виростають у сильніші сім’ї, ніж відводки середніх чи пізніх строків організації, тому не тільки забезпечують себе кормом, а й дають значну кількість товарного меду.

Багато пасічників утримують по 3—4 нуклеуси із запасними матками в одному 12-рамковому вулику, наглухо розгородженому фанерними перегородками, з льотками в різні боки.

Коли нуклеуси достатньо зміцніють і маткам будуть потрібні нові площі для відкладання яєць, крайні сімейки переселяють в інші вулики, поставлені з одного й Другого боків льотками в попередньому напрямі. Переведення у нові «квартири» краще пов’язати з черговим підсилюванням розплодом. Гнізда залишених нуклеусів розширюють. В такому стані сімейки ще довго будуть зігрівати одна одну, а значить, і добре рости.

Якщо виникне потреба взяти одну з маток для виправлення безматочної сім’ї, бджіл і гніздо нуклеуса приєднують до сусіднього.

При необхідності кількість сімей збільшують і за рахунок кращих протиройових відводків, сформованих на базі бджіл та маток високопродуктивних сімей. Використовують і рої, якщо вони відповідають тим же критеріям оцінки.

Нові сім’ї можна створити і шляхом поділу сім’ї, яка відбудувалася, на кілька частин, якщо її спадкові задатки становлять велику цінність. Для цього сім’ю відносять вбік, а рій садять на її місце. Після зльоту бджіл на рій рамки з молодими бджолами, розплодом і кормом, що залишилися, ділять на 3—4 відводки (не менш як по три рамки з розплодом). Кожному з них залишають по 1—2 її зрілих ройових маточники.

З початком роботи ройових маток відводки 1—2 рази підсилюють розплодом на виході. До кінця літнього сезону з відводків виростають життєздатні сім’ї.