В 20 столітті освіта перетворилась в одну з найважливіших сфер діяльності людського суспільства. Освітянська діяльність стає справою великої політики. Всім зрозуміло, що саме в цій сфері закладаються підвалини стратегії будь-якої країни і врешті-решт — стратегії світового суспільства. Рівень освіти висвітлює в певній мірі і рівень якості нашого життя, освіта визначає економічну міцність і безпеку держави, творчий потенціал нації, розвиток науки, культури, мистецтва. В сучасний період розвитку суспільства важливий напрямок удосконалення всієї системи освіти повинна стати її гуманізація та гуманітаризація. Наша школа була надто технізована: політехнічна школа, технічні училища, більшість вузів — технічного профілю. Будь-яка школа — і середня, і виша повинна забезпечувати не тільки вузькоспеціальну підготовку фахівців для різних сфер життєдіяльності, але і формувати повноцінну особистість, виховувати громадянську якість, вчити сучасним формам спілкування (в широкому розумінні цього поняття), вчити умінню гідно жити у світі, що швидко змінюється, розвивати здатність засвоювати нову інформацію чи сучасну технологію, приймати ефективні рішення на відповідних рівнях.
В останній період в країні та окремих її регіонах спостерігаються незвичні для нас тенденції в галузі загальної середньої та вищої освіти. Сьогодні, з одного боку, вже не можна залишатися висококваліфікованим фахівцем і, взагалі, освіченою людиною, не поповнюючи систематично своїх знань, не володіючи однією з західноєвропейських мов. Швидка зміна технологій в сучасному виробництві, поява нових форм організації виробництва і праці, поява нових галузей в різних народногосподарських комплексах, зріст зайнятості в сфері нематеріального виробництва викликає необхідність в застосуванні безперервної освіти. Безперервна освіта повинна супроводжувати працюючого на протязі всього життя. Як приклад, впровадження в наше життя персональних комп’ютерів, без оволодіння якими неможливо досягти прогресу в жодній професії.
З другого боку, освіта (і загальна середня, і вища) поповнюються новими формами і типами навчальних закладів — ліцеями, гімназіями, коледжами, академіями та інш. Все більшу і більшу роль в системі освіти нашої країни починають набувати приватні учбові заклади — середні і виші. В усіх державних коледжах, інститутах, університетах, академіях, крім студентів, що навчаються в рамках державного замовлення і за рахунок держави, значна кількість студентів вже навчається за певну оплату. Держава в умовах переходу до ринкової економіки вже не може забезпечити безкоштовне навчання значних контингентів молоді, яка бажає одержати сучасну вищу освіту. Зауважимо, що в усьому цивілізованому світі вища освіта платна.
В Одеській області в минулі роки сформувалась досить стійка і ефективна система освіти, до складу якої входять дошкільні заклади, школи I, II та III рівня, які дають початкову, основну та повну середнью освіту; професійно-технічні училища; вищі навчальні заклади: 1 та 2 рівня — технікуми, коледжі, училища; III та IV рівня — інститути, академії, університети, консерваторія.
На Одещині в 1996-1997 учбовому році функціонувала 921 державна денна загальноосвітня школа, у т. ч. в міських поселеннях — 275, в сільській місцевості — 646 шкіл. Крім того, працюють і діють нові види навчальних середніх закладів — ліцеї, гімназії, в яких поглиблено вивчаються технічні або гуманітарні предмети. Загальна кількість учнів в загальноосвітніх державних школах становить 347 тис., у т. ч. в містах і селищах міського типу — 215 тис., в сільській місцевості — 132 тис. чол.; загальна кількість вчителів — 275 тис. чол. В м. Одесі започаткували своє існування 7 приватних шкіл, де 280 вчителів навчають 1200 учнів.
За станом на 1996 рік переважають російськомовні школи (65% контингенту учнів), 33 відсотки учнів вчаться українською мовою, решта — молдовською, болгарською, єврейською, німецькою.
В 1882 р. в Одесі (в другому місті після Петербурга) був створений ОРТ (Организация по распространению труда). Основна задача ОРТ — навчання єврейських дітей технологічним професіям. При сприянні управління освіти міськвиконкому з 1997 р. в Одесі відроджується на сучасному рівні система ОРТ на базі УВК-94, де запров;щжується система навчання високотехнологічним професіям XXI століття.
Крім зазначених вище державних і приватних шкіл, в Одеській області в 1996-1997 навчальному році працювали понад 20 шкіл для дітей, які мають відхилення фізичного та розумового розвитку. Загальна кількість учнів в них становила 3170 чоловік. В Одеській області, головним чином в Одесі, працюють декілька музичних, художніх, хореографічних, спортивних шкіл, в яких обдаровані діти мають можливість розвивати свої потенційні можливості і здібності.
Приблизно в п'ятій частині шкіл Одещини (особливо це стосується м. Одеси та Іллічівська) заняття проводяться у дві-три зміни. В цілому ж у другу-третю зміни навчаються 17% учнів (58 тис. осіб), шо свідчить про недостатню забезпеченість шкільними закладами населення області. В розрахунку на 100 жителів в середньому по Одеській області припадає 130 учнів, що значно менше в порівнянні з 1989 роком (146 учнів), хоча цей показник суттєво не відрізняється від середніх його значень по країні в цілому. Зниження цього показника за останні 5-6 років на 10-12 % пов'язане значною мірою з негативними демографічними процесами та деформацією демографічної структури населення в бік зменшення в його складі питомої ваги контингентів молодшого віку.
Останнім часом значно погіршилась ситуація з забезпеченням дітей віком 1-6 років дошкільними закладами, їх кількість за останні 5 років значно скоротилась. Забезпечення дітей віком 1-6 років дитячими садками та яслами в цілому по місту не перевищує 40% при нормативі 60-65%.
В Одесі працювало 27 вищих навчальних закладів І та II рівня. Щорічно вони випускали понад 10 тис. спеціалістів з середньою спеціальною технічною або гуманітарною освітою. Ці заклади готувади фахівців для морського флоту, машинобудівельних підприємств, сільського господарства, харчової і легкої промисловості, медичних працівників, працівників транспорту, торгівлі, культури, мистецтва.
В даний час відбувається суттєва зміна їх роботи. Ряд технікумів стали коледжами, наприклад, стандартизації та технічні. Ряд інших увійшли в структуру вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівня. Крім того, відбувається злиття закладів такого типу, наприклад, медичних училищ.
Аналогічна ситуація і в системі професійної освіти. Зливають училища № 17 та № 14 морського профілю, № 8 та № 25 і № 1 та № 2 будівельного профілю. При цьому набір в ПТУ практично не скорочується.
Реформа в системі освіти викликана відходом від планово-командної системи управління. По кількості студентів на 1000 осіб населення ми були на рівні середніх — близько 50, в передових країнах близько 80 (Японія, США). При цьому більшість студентів отримували технічну освіту, спеціалістами наводнювали гігантські будови комунізму — Цілина, Байкало-Амурська магістраль, Нурекська ГЕС та інші. При переході до ринкової економіки з’ясувалося, що країні не вистачає економістів, юристів, психологів та управлінців, в той час попит на інженерів та технічних спеціалістів значно знизився. Вузи змушені реагувати на запит ринку і цей процес болісно проходить, але він неминучий і природний. Зауважимо, що недержавні заклади освіти, які створені в Одесі, значно оперативніше реагують на запит ринку.
В Одесі 129 загальноосвітніх шкіл, з яких 5 ліцеїв та 8 гімназій. В ліцеях та гімназіях навчаються учні за такими профілями: економічних знань; природничо-математичних предметів; естетичного напрямку; поглибленого вивчення іноземних мов; гуманітарного напрямку.
Дві спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов: № 10 — французької і № 90 — німецької. В місті 7 українських шкіл та 98 класів, де діти навчаються державною мовою. 10 шкіл — з перехідним контингентом учнів з російської мови на українську. З 1997/98 навчального року в статусі українських почнуть працювати ще 13 шкіл.
Дошкільних установ в місті 198, серед них 5 комплексів — дитячий садок-школа. Працюють на державній мові 13. З 1997/98 навчального року в статусі українських почнуть працювати ще 4 дошкільні установи.
У зв’язку з реорганізацією освіти в місті створено чотири територіальні відділи освіти: Північний (Суворовський і Ленінський р-ни), Південний (Приморський і Київський р-ни), Портофранківський (Жовтневий і Центральний р-ни), Західний (Малиновський і Іллічівський р-ни).
В кожному територіальному відділі працюють позашкільні установи — будинки творчості юних, де в позаурочний час діти мають можливість підвищувати знання з основ наук, займатися в гуртках різних профілів: музичних, танцювальних, авіаконструювання, авіамодельних, фотолюбительських, комп’ютерних, літературних студій, образотворчого мистецтва та інш.
Всі заклади освіти міста підпорядковані управлінню освіти Одеського міськвиконкому. Методична допомога закладам освіти надається інспекторсько-методичним центром управління освіти.
В місті 8 музичних шкіл, що дають можливість розвивати музичні здібності учнів, і 4 художніх школи.
Спортивних шкіл 8, де щорічно виховується і загартовується близько 800 юнаків та дівчаток віком з 5-6 до 17 років. З загального числа шкіл слід виділити 14 шкіл-інтернатів, де 7 — загальноосвітні і 7 — для дітей, що мають різні відхилення в здоров’ї.
За станом на 1997 рік в Одеській області функціонувало 19 вищих учбових закладів, у т. ч. 4 приватних. Майже всі вони розташовані в Одесі і тільки один вуз — Ізмаїльський педагогічний інститут — розміщений не в обласному центрі. В вищих учбових закладах Одещини працюють понад 6 тис. кваліфікованих викладачів, у т. ч. докторів наук, професорів — 725, кандидатів наук, доцентів — майже 3,5 тис. чол. У них навчається понад 70 тис. студентів, у т. ч. 48 тис. на денному відділенні. Щороку вузи Одеси закінчують понад 11 тис. чол. Це висококваліфіковані фахівці, які одержують дипломи із 130 спеціальностей — фізики та лінгвісти, інженери морського флоту і педагоги, океанологи і агрономи, історики та зв'язківці, музиканти та економісти, геологи, географи і правознавці, філософи і математики, менеджмени і технологи, біологи і хіміки, лікарі і виноградарі, інженери кріогенної техніки і вокалісти та ін.
При кожному вузі Одещини функціонує аспірантура, де щороку навчається понад 1300 аспірантів, у т. ч. 330-350 чоловік на денному відділенні.
В розрахунку на 10 тис. чоловік населення випуск спеціалістів з вищою освітою в Одеській області за останні роки зменшився з 56 чоловік в 1985 році до 45 чоловік в 1995 році, а в кількісному відношенні — відповідно з 14,6 тис. чоловік до 11,6 тис. чоловік. В багатьох вищих учбових закладах майже зовсім припинила своє існування вечірня форма навчання, значно скорочується денна та заочна форми в зв’язку із зменшенням державного фінансування.
Серед вищих закладів виділяється перш за все Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова — один з найстаріших вузів півдня України, який функціонує з 1865 року. В його структурі три учбових інститути — юридичний, інститут соціології і політології, інститут математики, механіки і економіки, до складу яких входить цілий ряд спеціальних факультетів та відділень. Крім цього, в університеті функціонують ще вісім окремих факультетів — фізичний, хімічний, геолого-географічний, біологічний, філологічний, історичний, філософський та факультет романо-германської філології. В Одеському державному університеті навчається понад 11 тис. студентів денного та заочного відділень, у т. ч. студентська молодь із багатьох зарубіжних країн. Студенти мають можливість набути глибокі знання з таких спеціальностей, як математика (педагогічне та виробниче відділення), механіка, економіка, хімія, біологія, географія (педагогічне та науково-виробниче відділення), екологія, гідрогеологія і інженерна геологія, морська геологія, історія, українська мова і література, німецька, англійська, французька та іспанська мови і література, російська мова і література, правознавство, соціологія, політологія та інші. В університеті працює біля 800 викладачів, у т. ч. понад 120 докторів наук та професорів, 470 кандидатів наук та доцентів. В останні роки в цьому вищому учбовому закладі з'явились нові спеціальності — молекулярна електроніка, екологія, менеджмент, філософія, соціологія, політологія та ін.
В університеті функціонує цілий ряд науково-дослід-ницьких інститутів і лабораторій: інститут фізики, інститут хімічного захисту навколишнього середовища, інститут горіння, науково-дослідницькі лабораторії грунтознавства, інженерної геології, функціонують 2 астрономічні обсерваторії, електронно-обчислювальний центр. Лабораторії, навчальні аудиторії обладнані науковими приладами, комп'ютерною технікою. Університет має в своїй структурі ботанічний сад — один з найстаріших в Україні з багатою колекцією рослин. Тут ведеться значна наукова робота.
При Одеському держуніверситеті функціонують музеї — зоологічний, петреграфомінералогічний, палеонтологічний. Останній належить до групи музеїв світового значення. В університеті працюють дві великі бібліотеки. Наукова бібліотека входить у десятку найстаріших і найбільших бібліотек України. У її фонді біля 3 млн томів книг, монографій, інших наукових і науково-методичних праць. Бібліотека обслуговує понад 15 тис. читачів. Одеський держуніверситет декілька років тому був прийнятий до міжнародної асоціації університетів і вважається одним із значних центрів науково-дослідницької роботи та підготовки висококваліфікованих фахівців для різних наукових та прикладних напрямів. В останні 70 років Одеський держуніверситет підготував понад 60 тис. спеціалістів для різних сфер народного господарства України і зарубіжних країн. Вони успішно працюють в науково-дослідницьких центрах, конструкторських бюро, вищих і середніх учбових закладах, середніх школах, органах суду, прокуратури і внутрішніх справ, в державних архівах, нотаріаті, музеях та ін.
Досить значне місце серед вищих навчальних закладів Одеси посідає Одеський політехнічний університет. На його факультетах — механіко-технологічному, хіміко-технологічному, енергетичному, машинобудування і робототехніки, автоматики та обчислювадьної техніки, інженерно-економічному навчається понад 10 тис. студентів. В політехнічному університеті функціонують наукові проблемні і галузеві лабораторії з найновішою сучасною науково-технічною апаратурою, широко застосовується в науково-дослідницькій та навчальній роботі електронно-обчислювальна техніка. Численні наукові розробки вчених політехнічного університету втілені на промислових підприємствах нашої країни.
Серед інших вищих навчальних закладів Одеси виділяються вузи “морського” профілю. Це насамперед Одеська державна морська академія, яка готує різних фахівців на факультетах судноплавства, судномеханічному, електромеханічному. факультеті автоматизації технологічних процесів, радіотехнічному та морського права. Академія має сучасну навчально-виробничу базу, 4 учбових кораблі та вітрильник “Дружба”, де проходять практику курсанти. Це відомий в Україні вуз, що готує спеціалістів плавскладу з вищою освітою. В академії існує аспірантура та докторантура, функціонують наукові та галузеві лабораторії. Випускники морської академії працюють на різноманітних морських суднах, які плавають на всіх лініях Світового океану.
Ще один вуз морського профілю — державний морський університет. В ньому йде підготовка спеціалістів з кораблебудування, гідротехніки, управління морським транспортом, інженерів-економістів з морського транспорту, інженерів з механізації портів та ін. Це єдиний вуз в Україні, який готує інженерів берегової служби морського флоту.
Один із провідних вузів Одеси — медичний університет. На його трьох факультетах — лікувальному, педіатричному та стоматологічному навчається понад 4 тис. студентів, серед яких багато молоді із зарубіжних країн.
Фахівців з кріогенної техніки та кондиціонування, теплофизіки, автоматики і робототехніки в холодильному машинобудуванні готує Одеська державна академія холоду. Це тільки один вуз в Україні такого профілю. Випускники академії працюють в холодильній, хімічній, металургійній, теплотехнічній, газовій, харчовій галузях промисловості України і зарубіжних країн.
Спеціалістів для багатогалузевого сільського господарства Одеської області та південних регіонів України готує Одеський сільськогосподарський інститут. На його агрономічному, зоотехнічному, економічному факультетах та факультеті механізації сільського господарства навчається понад 4 тис. студентів. Інститут підготував за останні 70 років декілька десятків тисяч висококваліфікованих фахівців, вчених-дослідників, які успішно працюють в аграрній сфері економіки України і багатьох зарубіжних країн. Інститут має досить велику навчально-виробничу базу, на якій майбутні фахівці знайомляться з сільськогосподарським виробництвом, набувають практичних знань в навчально-дослідних господарствах.
Відомий в Україні вуз, який готує спеціалістів в області зв’язку, — це Одеська державна академія зв’язку. На її факультетах автоматичного зв'язку, багатоканального зв'язку, радіозв’язку, автоматизації техногенних процесів і виробництв навчається понад 5 тис. студентів.
Спеціалістів у справі промислового, житлового будівництва і архітектури готує Одеська державна академія будівництва і архітектури, в якій навчається понад 4 тис. студентів.
В Одесі функціонує єдиний в Україні вищий навчальний заклад, який готує інженерів-гідрологів, океанологів, метеорологів, в т. ч. агрометеорологів, — це Одеський гідрометеорологічний інститут, на денному та заочному відділеннях якого навчається понад 1500 студентів.
В Південному регіоні України, і перш за все в Одеській області, широких масштабів набув розвиток харчової та комбікормової промисловості. Спеціалістів для цих галузей народного господарства — інженерів, технологів, економістів і ін. готує Одеськії державна академія харчових технологій. На її шести факультетах — технології зерна і хлібопродуктів, технології комбікормів, технології консервування, технології м'ясних і молочних продуктів, інженерно-економічному, механіко-технологічному і автоматизації навчається понад 5 тис. студентів. Випускники академії працюють на підприємствах харчової та комбікормової промисловості України та зарубіжних країн, в науково-дослідницьких, проектних інститутах і лабораторіях.
Один з найбільших вищих учбових закладів Одеси — економічний університет. Він готує спеціалістів з грошового обігу і кредиту, бухгалтерського обліку в банках, промисловості, сільському господарстві, зі статистики, аналізу господарської діяльності, економіки і організації сільськогосподарського виробництва, економіки країни, планування економічного розвитку. В останній період в економічному університеті з’явився цілий ряд нових спеціалізацій, пов’язаних з підготовкою фахівців з ринкової економіки, менеджменту та ін. В цьому вузі щороку навчається 7 тис. студентів, які після його закінчення працюють майже у всіх сферах народного господарства області, України та в зарубіжних країнах.
Викладачів для загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, спецшкіл, технікумів, педучилищ готують два педагогічних вищих учбових закладів Одеської області — Південноукраїнський педагогічний університет (м. Одеса) та Ізмаїльський педагогічний інститут. В Одеському педагогічному університеті навчається понад 45 тис. студентів, яким передають свої знання і досвід виховної роботи понад 350 викладачів, у т. ч. біля 30 докторів наук, професорів, понад 200 кандидатів наук, доцентів. Педагогічний університет готує висококваліфікованих учителів з математики, фізики, креслення, методики початкового навчання, фізкультури, праці, психології, педагогіки, викладачів музики, образотворчого мистецтва. В Ізмаїльському педагогічному інституті навчається біля З тис. студентів. Вуз готує вчителів для шкіл всіх ступенів і середніх навчальних закладів, розміщених головним чином в південно-західних районах Одеської області.
Далеко за межами України відома своїми випускниками Одеська державна консерваторія. Тут навчається 750 студентів, яким передають свій досвід і знання 150 обдарованих викладачів, у т. ч. 25 докторів наук, професорів і понад 50 кандидатів наук, доцентів. Консерваторія готує співаків, музикантів, хормейстерів з таких спеціальностей: фортепіано, орган, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, диригування академічним хором, композиція, музикознавство, струнні інструменти, вокал. В одеській консерваторії вчились такі відомі майстри, як скрипач Д. Ойстрах, піаніст Є. Гілельс, композитор К. Данькевич, співаки Є. Чавдар, Б. Руденко, Р. Сергіенко, Г. Олійниченко, М. Огренич та багато інших.
Майже при кожному вищому закладі Одеси існують відповідні факультети або курси, де проходять підвищення своєї кваліфікації особи, які вже мають вищу освіту. В Одесі функціонує Державний інститут удосконалення вчителів, який організовує відповідну роботу з підвищення кваліфікації вчителів Одеської області.З 1996 року функціонує Одеський філіал Державної академії управління при Президентові України, в якій вчаться лише особи з вищою освітою. Вона готує висококваліфікованих фахівців з різних сфер державного управління. Випускники академії працюють в органах управління всіх рівнів — місцевих, районних, обласних, регіональних, загальнонаціональних.
В останні роки в Одесі започаткувала своє функціонування так звана альтернативна вища освіта, тобто почали (функціонувати недержавні (приватні) вищі учбові заклади. Серед них — інститут підприємництва і права, академія мистецтв, інститут управління і менеджменту, вища школа ділового адміністрування, комерційне музичне училище, яке набуло в останні два роки статус вищого закладу. Вищу освіту в недержавних учбових закладах студенти одержують за певну плату (зауважимо, що досить високу). Ці виші учбові заклади мають відповідні ліцензії і акредитації. Дипломи їх випускників прирівнюються до дипломів державних вузів.
У місті Одесі і області в наш час функціонує біля 90 наукових установ, серед яких 34 самостійних науково-дослідних організацій конструкторського профілю, 19 вузів, 5 науково-виробничих комплексів. Чисельність працівників, які виконують науково-дослідні, проектно-конструкторські, технічні роботи, перевищує 20 тис. чол. Три чверті всіх наукових кадрів вищої кваліфікації — кандидатів і докторів наук зосереджено у вузах області. Наукові установи проводять велику роботу, яка пов'язана із забезпеченням докорінного реформування економіки країни і Одеської області, з прискореним переходом її на ринкові відносини, входженням України в світову економіку. Для наукових працівників Одещини одним з найголовніших завдань є розробка і обгрунтування раціонального використання потужного природно-ресурсного і транспортно-розподільного потенціалу українського Причорномор’я та комплексного розвитку приморської смуги України.
Головною базою наукового міжгалузевого комплексу Одеси і Одеської області є Південний науковий центр Національної Академії наук України, розміщений в м. Одесі. Спеціалізація науково-дослідних інститутів та вищих учбових закладів значною мірою відповідає профілю розвитку народного господарства Одеської та сусідніх з нею областей. Зокрема, виділяється ціла низка наукових установ, які працюють у напрямі дослідження проблем, пов'язаних з морем та морегосподарською діяльністю.
Так, з 1971 року в Одесі функціонує Одеське відділення державного океанографічного інституту — науково-дослідна установа в галузі океанографії. Має нона кілька наукових лабораторій для океанічних досліджень, базу експедиційного флоту. Інститут проводить комплексні експедиційні дослідження Чорного і Середземного морів. Атлантичного і Тихого океанів. Здійснює екологічний контроль за звалищами грунту в Чорне море, розробляє методи розрахунку течій, температури, досліджує хімічний склад морської води, її солоність, щільність тощо. Бере участь у виконанні ряду міжнародних програм, при інституті існує аспірантура, де готуються відповідні спеціалісти високої кваліфікації.
Важлива науково-дослідна робота з охорони і раціонального використання морських біологічних ресурсів проводиться в Інституті біології південних морів. Дослідні роботи гідробіологів, біохіміків, мікробіологів, з вивчення вод Чорного моря зробили великий внесок у вітчизняну гідробіологію. Тут вивчали скупчення організмів у поверхневому шарі моря. Теоретичні розробки цієї проблеми допомагають вирішувати практичні завдання зі створення керованих морських господарств, гідробіології, меліорації прибережних зон Чорного моря. Колектив науковців Інституту біології південних морів бере участь у виконанні цілої низки міжнародних програм.
Одеське відділення Азово-Чорноморського інституту морського рибного господарства і океанографії проводить велику науково-дослідну роботу з визначення запасів риби в лиманах та інших внутрішніх водойомах, запасів філофлори в акваторії північно-західного шельфу Чорного моря. Ця наукова установа працює також над проблемами марикультури.
Значне місце в наукових дослідженнях акваторії Чорного моря посідає наукоцентр екології моря (м. Одеса). Основний напрям досліджень цієї установи пов'язаний з вивченням проблем екологічного характеру.
Важливі науково-технічні і соціальні проблеми вивчаються в науково-дослідному інституті гігієни водного транспорту. В тематиці його досліджень — морська медицина, пошуки та створення комфортного і здорового середовища на суднах водного транспорту.
Науково-дослідні роботи цих та інших закладів морської проблематики мають також моніторинговий характер. Вивчається різноманітність морських організацій, шляхи та можливості біологічної меліорації морських акваторій, зміна морських екосистем під впливом антропогенної діяльності; виконуються біологічні експертизи різних проектів народногосподарських об'єктів.
Колектив Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАНУ (директор член-кореспондент НАНУ Б. В. Буркінський) брав активну участь у розробці проектів Вільних економічних зон (ВЕЗ), а також проекту Державної програми соціально-економічного розвитку українського Причорномор'я. В наукове обгрунтування проекту ВЕЗ значний вклад зробив професор В. О. Дергачов.
В цьому ж інституті багато років працював професор А.І. Уйомов, дослідження якого з класичної і сучасної логіки та загальної теорії систем відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.
В 1997 р. в Одесі відкрита філія Академії педагогічних наук України. Активну участь в роботі академії беруть академіки О. Я. Чебискін, А. М. Богуш. члени-кореспонденти М. П. Гузик, Р. К). Мартинова.
Науково-дослідні роботи в галузі сільськогосподарської тематики ведуться на кафедрах Одеського сільськогосподарського інституту і таких відомих в усьому світі наукових установах, як Одеський селекційно-генетичний інститут Української академії аграрних наук. Український науково-дослідний інститут виноградарства та виноробства ім. В.Є. Таїрова та інших.
У селекційно-генетичному інституті проводяться важливі роботи з селекції зернових, зокрема районованих сортів пшениць, ячменю, гречки, кукурудзи, соняшника, овочевих культур. Тут уперше в історії степового землеробства була одержана нова культура — озима тверда пшениця сортів “Мічурінки”, “Одеська ювілейна”, а також високоврожайні сорти низькостебельної твердої пшениці “Парус”, “Корал” та інші. В інституті ведеться важлива й успішна робота з селекції засухостійких і морозостійких сортів озимої пшениці. Вченими інституту одержано 27 районованих сортів ячменю, багато сортів пшениці, озимого жита, гібридної кукурудзи та ін. Посівні площі під пшеницями, які вивели селектори Одеси, посідають перше місце в Україні. На весь світ відомі такі одеські вчені-селекціонери, як академіки П. В. Гаркавий, Д. А. Долгушин, А. С. Мусійко та ін.
В останні роки в селекційно-генетичному інституті проводяться важливі роботи з сільськогосподарської біотехнології. При інституті функціонує один з найбільших у світі фітотрон (станція штучного клімату), потужна лабораторна база, декілька дослідних господарств. Вчені селекційно-генетичного інституту на основі сучасної агротехніки, селекційної справи і технології успішно вирішують проблеми підвищення загальної культури сільськогосподарського виробництва.
Одеська область є одним з найстаріших районів виноградарства і виноробства в Україні. Велику науково-дослідну роботу в справі підвищення культури виробництва в цій галузі проводить Український науково-дослідний інститут виноградарства та виноробства ім. В. Є. Таїрова. На його базі в 70-ті роки було організовано науково-виробниче об'єднання, до якого входять 5 виноградарських та 11 плодових розсадників. Колектив інституту розробляє основні способи вирощування винограду в умовах південних районів України, проводить відповідну роботу з інтродукції цінних сортів цієї культури. В інституті вивчено й районовано понад 30 сортів винограду, одержано більше 20 нових високоякісних столових, а також стійких технічних сортів. Розроблені та впроваджені у виробництво способи сортової агротехніки для 16 видів винограду, високо-штамбові системи формування кущів, режими зрощування виноградників, способи поливу та агротехнічні прийоми зрошувального виноградарства. Розроблена система внесення добрив під виноградники різних природних зон України, методи захисту від морозних пошкоджень та стійкість винограду до низьких температур. Велика робота проведена інститутом з розробки серійного виробництва унікального в світовій практиці комплексу машин та обладнання для прищеплень, посадки та догляду за кущами, машин для обробки грунту виноградників. Тут розроблено понад 20 технологічних схем виготовлення нових марок вин з районованих сортів винограду селекції інституту. На міжнародних конкурсах вони відзначені 18 золотими та срібними медалями.
Серйозні дослідження проводяться в Одесі і області в галузі медицини і лікування різних захворювань людини.
Широко відома не тільки в Україні, але й далеко за її межами діяльність Одеського науково-дослідного інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. академіка В. П. Філатова. Розроблений В. П. Філатовим метод пересадки рогівки ока став одним із найнадійніших засобів боротьби із сліпотою. Створюються нові методи діагностики і лікування пухлин ока, оперативного лікування катаракт, впроваджені методи лікування очних хвороб за допомогою ультразвуку та лазерів; велика увага приділяється охороні зору дітей — вивчаються питання виникнення короткозорості та запобігання її розвитку та багато інших проблем, пов'язаних з хворобою очей.
Один з найстаріших наукових та медичних закладів міста — Одеський науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології ім. І. І. Мечникова. Досить тривалий час на чолі цього важливого наукового закладу був відомий в усьому світі вчений, лауреат Нобелівської премії І. І. Мечников. Діяльність цього інституту, наукові та практичні розробки його наукового колективу в галузі медичної мікробіології відомі в усьому світі.
Важлива робота проводиться в Одеському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології. Тут вивчаються курортні фактори Одеської та сусідніх з нею областей, лікувальні властивості причорноморських лиманів і родовищ мінеральних вод, розробляються методи лікування різних складних захворювань тощо.
Актуадьні проблеми ринкової економіки, питання структурної перебудови народного господарства Одещини в напрямі ринкових перетворень і реформ в різних галузях народногосподарського комплексу розробляються в Інституті проблем ринку і еколого-економічних досліджень.
Одна з найбільших академічних організацій Одеси, до складу якої, крім наукової лабораторії та відділів входять також конструкторські бюро, дослідний завод, це Одеський фізико-хімічний інститут Національної Академії наук України ім. О. В. Богатського. Цей науково-дослідний заклад є лідером багатьох напрямів хімічної науки в країні. Тут створюються нові речовини і наперед заданими властивостями: лікарські препарати та люмінофори, без яких неможливе кольорове телебачення. Важливий напрям діяльності — розробка сучасних методів хімічного контролю за навколишнім середовищем.
В Одесі існує також ціла низка науково-дослідних інститутів промислово-технічного профілю. Це насамперед Український науково-дослідний інститут верстатів і інструментів, у якому в останні роки успішно вирішуються проблеми створення впровадження у виробництво робототехніки. Важлива науково-дослідна робота ведеться в Одеському філіалі фізико-механічного інституту морської корозії металів.
Важливе значення для розвитку машинобудівної і металургійної промисловості Одеського промислового вузла, як і взагалі Одеської області, є науково-дослідна робота, яка проводиться в Одеському інституті спеціальних засобін литва. Розробки цього наукового інституту запроваджені в металургійну промисловість нашої країни та запатентовані в цілому ряді індустріальних країн Західної Європи. Розроблені спеціальні засоби литва забезпечують механізацію і автоматизацію ливарського процесу, суттєво підвищують продуктивність виробництва та покращують умови праці.
Важливу роботу на території Одеської області проводить одеський відділ географічного товариства України. Він функціонує з 1853 року і об'єднує в своїх рядах майже 300 членів. Базовою установою цього товариства є геолого-географічний факультет Одеського державного університету. Наукові дослідження членів товариства пов’язані з вивченням природно-ресурсного потенціалу українського Причорномор'я, розробкою концепції соціально-економічного розвитку Одеської області та приморської смуги України, картографування території та інше. Результати наукових досліджень членів географічного товариства узагальнені в цілому ряді книг, монографій, серед яких виділяються такі як “Природа Одеської області” (1979 р.), “Лиманно-гирлові комплекси Причорномор'я” (1988р.), “Одеська область: тєриторіальна організація і структура господарства. Концепція соціально-економічного розвитку” під ред. О. Г. Топчієва (1991). “Одеса. Місто — агломерація — торгово-промисловий комплекс” під ред. О.Г. Топчієва (1994) та інші.
В Одесі і деяких містах області функціонують численні проектно-конструкторські організації і установи. Серед найбільших слід відзначити такі як державний проектний інститут “Діпроплодоовочгосп”, науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут продуктів дитячого харчування і систем управління агропромисловими комплексами, державний проектно-конструкторський і технологічний інститут “Будгідропривід”, державний проектний інститут із землевпорядкування, державний проектний інститут Мінмедпрому України “Гідробіосинтез”, державний інститут по проектуванню міст — “Ділроміст”, спеціальне конструкторське бюро “Поліграфмаш”, державний проектно-пошуковий інститут водного господарства “Укрпівдендіпроводгосп” та багато інших.
Таким чином, Одеса та область загалом мають досить високий науково-технічний потенціал, призначення якого — підготовка кваліфікованих кадрів для народного господарства країни, розробка і впровадження в промислове і сільськогосподарське виробництво нових, сучасних технологій сприяння структурнії! перебудові економіки і підвищення її наукомісткості. значне підвищення ефективності використання досягнень НТП. Крім того, через Одесу і її приморські супутники можуть надходити із світового ринку нові технології, нові прогресивні форми організації господарства і впроваджуватися в національну економіку країни. З цією метою в Одесі та її супутниках слід формувати вільні економічні зони, технополіси і технопарки, тобто своєрідні “острівці” науково-технічної думки, де разом з технологічно передовими промисловими підприємствами і комплексами здійснюється інноваційна діяльність. У них концентруються наукові дослідження, технічні розробки, реалізується випуск наукомісткої та конку-рентноздатної продукції. Технопарки і технополіси являють собою потужні генератори нових сучасних технологій, вони сприяють запроважденню в народне господарство новітніх досягнень фундаментальної науки, альтернативних джерел енергії, біотехнології, електронного виробництва тощо. В приморській смузі Одеській області є всі передумови для створення відповідної інфраструктури, де працюватимуть висококваліфіковані фахівці. Основними напрямами діяльності технополісів і технопарків можуть тут бути:
— науково-дослідна робота і випуск сучасної нової продукції в галузі холодильної техніки, сучасного верстатобудування, електронного зв'язку, хімічної промисловості, глибокої переробки нафти тощо;
— у царині агропромислової сфери — це селекція нових сортів зернових, технічних плодоовочевих культур, винограду; розробка технологій виробництва екологічно безпечної продукції харчової промисловості та інше;
— у сфері морегосподарського комплексу — це видобування і відтворення морських біоресурсів, проектування портів, терміналів, паромних переправ, пошуки та видобування на шельфі Чорного моря нафти і газу, розробка ефективних методів опріснення морської води та її використання в народному господарстві області;
— у сфері медицини і охорони здоров’я — це подальша розробка проблем курортно-санаторного лікування, ефектиине та більш широке впровадження геліо- і бальнео терапії, подальше удосконалення різних напрямі» офтальмології й інше;
— у галузі екологічних проблем — це розробка ефективних засобів очищення викидів промислових та комунальних підприємств, розробка правових, економічних та організаційних механізмів захисту навколишнього середовища, розробка і випуск скотехніки на підприємствах Одеси і її супутниках;
— підготовка та перепідготовка наукових і науково-технічних кадрів по нових технологіях.