ЗАХИСТ САДУ ВІД ШКІДНИКІВ І ЗАХВОРЮВАНЬ
Серед заходів, спрямованих на одержання високих і сталих урожаїв плодових і ягідних культур, важливе місце належить своєчасному захисту рослин від шкідників і хвороб, які в окремі роки можуть повністю знищити врожай.
Ось чому в доповнення до заходів, описаних в цій книзі, подаємо окремі, що проводяться в різні пори року.
У ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ПЕРІОД
У насадженнях яблуні і груші в ранньовесняний період штамби р нижні частини скелетних гілок дорослих дерев очищають від відмерлої кори. Очистки збирають на полотнища або плівку і знищують. При цьому гинуть зимуючі довгоносики, листокрутки, кліщі, плодожерки. Весною, при першій можливості, під деревами згрібають опале листя, яке не було зібрано восени, і зпалюють. При цьому знищують і шкідників та збудників хвороб, які зимували на опалому листі.
На штамби плодових дерев накладають липкі пояси. Для цього гусеничним клеєм обмазують пояси з щільного паперу і прив’язують їх шпагатом до штамбів на висоті 25—30 см від поверхні грунту. Цей прийом зменшує заселення дерев довгоносиками та іншими шкідниками.
Потім ранками періодично збирають гусінь, а також з дерев струшують довгоносиків на поліетиленову плівку або мішковину, жуків збирають у відро з невеликою кількістю гасу.
Під час набухання бруньок, (появи зеленого конуса) від парші, плодової гнилі й інших хвороб проводять «голубе» обприскування 3%-ю бордоською рідиною (300 г мідного купоросу і 300 г свіжого гашеного вапна на 10 л води).
У період розпускання бруньок слід обприскувати 0,6%-м розчином 10%-го фозалона (60 г на 10 л води) для знищення білана жилкуватого, золотогузки, яблуневої молі, кільчатки і непарного шовкопряду.
Листогризучих гусениць молодшого віку можна знищити настоєм тютюну (400 г подрібненого тютюну на 10 л води настоюють 2 доби, потім проціджують; до одержаного настою додають 10 л води і 40 г господарського мила).
Кліщів в період розпускання бруньок і в період бутонізації знищують 1%-ю колоїдною сіркою (100 г сірки на 10 л води). Кліщів можна також знищувати часником (150—200 г часнику слід перепустити через м’ясорубку і залити 2 л води, настояти добу, потім розбавити водою, доводячи до 10 л). Часником можна знищити мідяниць і попілиць.
Під час цвітіння пестицидів не приміняють, а тому в кронах дерев знищують гнізда яблуневої молі, золотогузки, білана жилкуватого; збирають жуків оленок бронзовок, які наносять шкоду квітуючим деревам.
Відразу після цвітіння проти шкідників і хвороб обприскують 0,3%-м карбофосом (30 г на 10 л води) з добавкою 0,3%-го хлорокису міді і 1 %-ї (100 г на 10 л води) колоїдної сірки.
Гілки і пагони, сильно заражені борошнистою росою, треба вирізати і зпалити.
У боротьбі з яблуневою плодожеркою першого покоління плодоносні дерева обприскують 0,6%-м (60 г на 10 л води) фозалоном з добавкою 0,3%-го (30 г на 10 л води) хлорокису міді проти парші та плодової гнилі.
Перше обприскування проводять приблизно через 18—20 днів після цвітіння ранніх сортів яблуні. Через 14 днів обприскування повторюють 0,2%-м розчином (20 г на 10 л води) хлорофосу або карбофосу, або 1%-м рови-куртом.
На одне обприскування плодового дерева віком до 6 років витрачається 2 л робочого розчину старше 10 років — 5—6 л.
У боротьбі з шкідниками і захворюваннями кісточкових застосовуються такі заходи.
Весною до розпускання бруньок вирізують і зпалюютьё сухі пошкоджені пагони і гілки. Під час набухання бруньок при наявності довгоносиків обприскують 0,6%-м фозало-1' ном (60 г на 10 л води). А в період висування суцвіть проти захворювань обприскують 1%-ю бордоською рідиною. При виявленні листогризучих шкідників використовують 0,6%-й розчин бензофосфату. Після цвітіння при наявності шкідників обприскують дерева 0,2%-м фозалоном або 0,3%-м карбофосом з добавкою 0,1%-го топсину проти вишневого слоника, сливового пильщика, листогризучих гусениць попілиць, плодових кліщів і інших шкідників, а також сірої гнилі, дирчастої плямистості й інших захворювань.
Дерева, заражені сливовою плодожеркою, обприскують 0,2%-м фозалоном. Першу обробку проводять при сумі активних температур 200 °С, другу через 14—15 днів.
Для знищення гусениць сливової плодожерки, що ховаються на лялькування, на основі штамба наклеюють ловчі пояси.
Гілки, уражені сірою гниллю й іншими захворюваннями, вирізують і зпалюють. Регулярно розпушують пристовбурні круги для знищення лялечок вишневої молі, сливового і вишневого пильщика, вишневої мухи. Один раз на тиждень збирають і знищують плоди, опавші в результаті пошкодження личинками казарки, сливових пильщиків, гусеницями сливової плодожерки.
Після збору врожаю при появі личинок вишневого, сливового пильщика дерева обприскують 0,2%-м карбофосом.
Боротьба з шкідниками і захворюваннями на ягідниках. Найбільш небезпечними на ягідниках є суничний листоїд, сунично-малиновий довгоносик, суничний кліщ, малиновий жук, попілиці, кліщі, антракноз, борошниста роса. В боротьбі з ними рекомендуються такі заходи.
У раннєвесняний період, до розпускання бруньок, вирізують і зпалюють відмерлі й ослаблені шкідниками і захворюваннями гілки смородини, порічок і агрусу, збирають і знищують хворі і відмерлі листя в насадженнях суниці. В сонячний день по тало-мерзлому грунті смородину, порічки й агрус обприскують окропом чим досягається знищення шкідників на рослинах. .
Ефективним заходом в насадженнях чорної смородини є вищипування неприродно здутих хворих бруньок в період їх набухання. На одній.такій бруньці може бути до 8. тис. самок брунькового кліща.
Багато ворогів плодових і ягідних культур зимують у грунті: агрусова вогнівка, галиця, пильщик. Щоб не допустити їх виходу з грунту і переміщення на кущі, весною, після першого обробітку грунту і внесення добрив, грунт слід заслати плівкою, толлю, щільним папером, торфом. У другій половині літа накриття знімають.
Ефективним є ранньовесняне обприскування суниці 1% м розчином бордоської рідини; кущів смородини, порічок і агрусу по сплячих бруньках 5%-м препаратом № 30 для знищення яєць попілиць, щитівок, несправжніх щитівок. До розпускання бруньок обприскують кущі малини 3%-ю бордоською рідиною проти грибкових захворювань, 0,15%-м карбофосом проти гусениць брунькової молі.
У період висування суцвіть і обособлення бутонів кущі смородини, заражені бруньковим кліщем, обприскують 1%-ю суспензією колоїдної сірки з добавкою 0,15%-го карбофосу проти галиць, пильщиків, листокруток.
На плантації суниці, зараженої малиново-суничним довгоносиком, на початку відкормлення бутонів рослини обприскують 0,15%-м карбофосом.
Відразу після цвітіння обприскують чорну смородину, порічки і агрус 1%-ю бордоською рідиною для запобігання зараження антракнозом, септоріозом і ржавчиною. Проти агрусової вогнівки, пильщиків, галиці, листокруток використовують 0,15%-й карбофос.
Насадження чорної смородини, вражені бруньковим кліщем, обприскують повторно 1%-ю суспензією колоїдної сірки. Проти борошнистої роси на агрусі після цвітіння проводять додаткове обприскування 0,1 %-м топсином.
Для боротьби з попілицями використовують деревний попіл, заготовлений взимку. Навесні при наявності попілиць обпилюють таким попілом змочені водою гілочки, насипають у скручені листки ягідників, посипають грунт навколо дерев і кущів або закопують попіл в землю. Це заставить попілицю покинути облюбоване місце.Висаджені в пристовбурне коло помідори, цибуля, часник, селера не лише захистять сад від шкідників, але й заманять корисних комах, які, в свою чергу, стануть боротися з шкідниками.
Зібравши помідори, можна порубати будилля на шматки розміром 5—10 см і розкидати під кущі смородини й агрусу. Як правило, вогнівка з ділянки тікає.
Важливо знати, які рослини сумісні між собою, а яких садити разом не рекомендується. Відомо, що малид$ і яблуня, висаджені так близько, що їхні гілки дотикаються одна до другої, не хворіють гниллю і паршою. Рослини, які бояться однакових шкідників, рядом садити не рекомендується: смородину садять подальше від агрусу, малину від суниці.
Під час збору врожаю збирають і знищують плоди малини, заражені личинками малинового жука, оглядають насадження малини і знищують кущі, уражені вірусними захворюваннями. В цей час і пізніше вирізують нижче на 10—15 см від місця ураження стебла малини, пошкоджені дедимелою.
Після збору врожаю обприскують чорну смородину, порічки і агрус 1%-ю бордоською рідиною проти антрак-нозу, плямистості, ржавчини. На культурах, заражених галицею, пильщиками, листокрутками, приміняють 0,2%-й фозалон.
Проти попілиць, кліщів, листокруток малину обприскують 0,2%-м фозалоном.
При наявності бурої і білої плямистості суниці рослини обробляють 1%-ю бордоською рідиною або 0,1%-м топси-ном.
Якщо насадження суниці значно вражені шкідниками і захворюваннями, то скошують і знищують надземну частину рослин.
В ОСІННЬО-ЗИМОВИЙ ПЕРІОД
Після збору плодів необхідно ретельно оглянути сад, чи не залишилися гнилі, враженц побиті плоди на землі. Якщо вони є, їх слід зібрати і закопати на глибину не менше 50 см. Якщо в кроні дерева виявились сухі муміфіковані плоди, їх знімають і зпалюють або закопують в грунт на глибину не менше 50 см, бо це справжні розсадники плодової гнилі.При наявності зимуючих гнізд білана жилкуватого, їх за допомогою довгої палки знімають і знищують. Гнізда золотогузки міцно прикріплені до пагона, тому сікатором або сучкорізом знімають разом з гілочкою. Також слід вирізати разом з гілочкою і яйцекладки шовкопряда. З однієї яйцекладки, якщо її не знищити, з часом вийде 300 і більше гусениць.
У цей час знімають і зпалюють ловчі пояси, оглядають кЬру. Якщо буде встановлена наявність парші, тоді обприскують дерева 5%-м розчином сечовини. Обприскують не Тільки дерева, але й опавше під ними листя. Якщо є впевненість, що листя не є джерелом інфекції, тоді його використовують для виготовлення компостів.
Восени бажано провести обрізку кущів чорної смородини, порічок, агрусу. Разом з старими гілками, продуктивність яких почала знижуватись, вирізують хворі і поламані. Вирізуючи гілки, пеньки не залишають, бо вони можуть служити додатковим джерелом захворювань та шкідників.
У листопаді(як і в кінці зими) штамби і основи скелетних гілок плодових дерев білять вапняковим молоком (2 кг свіжогашеного вапна,300 г мідного купоросу на 10 л води) з мртою захисту їх від сонячних опіків, появи тріщин на штамбі внаслідок різкого перепаду температури кори під час нагрівання ¡ охолодження (в січні, лютому). До морозів штамби повинні бути побіленими.
Якщо в жовтні земля на садовій ділянці вже удобрена і перекопана, тоді в листопаді з метою боротьби з гризунами (звичайна полівка, лісова і домашня миша) навколо штамбів дерев треба встановити густу металеву сітку або після відгрібання землі від штамба засипати в широкі ямки гострий шлак, штамб обв’язати пакувальним папером або гілками з дерев шпилькових порід.
З гризунами можна боротися також хімічним способом. З цією метою в нори гризунів або в спеціальні дренажні трубки засипають невелику кількість зерна пшениці, за-травленого фосфідом цинку. Після випадання снігу втоптують його навколо штамбів, що попереджує доступ мишей до штамбів дерев і робить більш тривалим танення снігу, що позитивно впливає на накопичення вологи в грунті.
Взимку не треба забувати про систематичну підгодівлю птахів зерновими відходами, хлібом, насінням соняшнику і гарбузів, насипавши його в годівниці, які повісили на дерева восени.
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ОТРУТОХІМІКАТАМИ
Як в насадженнях плодових культур, такі наягідниках хімічні заходи боротьби з шкідниками і захворюваннями приміняють лише в тому випадку, коли всі інші (механічні, агротехнічні, настої і навари рослинного походження, lío описані нижче) виявляться малоефективними. -
Пестициди — це отрути, тому під час їх використання треба дотримуватись правил техніки безпеки. Хімічні обробки необхідно проводити лише ранком та ввечері. Під час обробки слід користуватись засобами індивідуального захисту (окуляри, марлеві пов’язки, респіратори, гумові рукавички). Забороняється палити, приймати їжу, пити. Після обробки треба ретельно помити руки і обличчя з милом.
Зберігати отрути слід в місцях, де немає продуктів харчування. Не можна їх зберігати і в садових будиночках.
Таблиця 9
Список хімічних і біологічних засобів боротьби з шкідниками і захворюваннями, дозволених для продажі населенню в 1988—1992 рр.
