НАРОДНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПЛОДОВИХ, ЯГІДНИХ І ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ І ЗАХВОРЮВАНЬ

Плодові, ягідні культури пошкоджуються багатьма шкідниками і хворобами, здатними не лише значно змен? шити врожай, погіршити якість, але й повністю знищити його. У зв’язку з цим людство винайшло ряд засобів боротьби з збудниками захворювань і шкідливими комахами.

Найдійовішим є хімічний спосіб, але йому властиві серйозні недоліки. Пестициди знищують не тільки шкідливих, але й корисних комах, у першу чергу обпилювачів рослин: бджіл, джмелів, квіткових мух, жуків та інших, а також гублять птахів. Шкідливі вони і для людини, особливо в колективних садах, де на порівняно малих ділянках працює багато людей.

Ось чому постійно ведуться пошуки ефективних, але не шкідливих для людини і тварини способів боротьби із збудниками захворювань плодів, ягід, овочів.

Один з таких засобів є рослинні отрути, перевага яких полягає в тому, що вони нешкідливі для людини і теплокровних тварин. Тому отрутами з рослин можна обробляти сади, ягідники на будь-якому етапі їх розвитку.

Деякі рослини містять отруйні алкалоїди, сапоніни — глюкозиди та інші сполуки: знати в якій частині рослин і на якій фазі їх розвитку нагромаджується найбільша кількість цих речовин.

Частина рослин під час вегетації виділяє в навколишнє середовище сполуки, які відлякують шкідливих комах, мишей, щурів. При роботі з такими рослинами необхідно дотримуватись найпростіших правил техніки безпеки: не торкатись обличчя забрудненими руками (особливо берегти очі), не курити, не вживати їжу, не пити. Висушені рослини слід берегти в темному провітрюваному приміщенні в мішках, прикріпивши до них етикетки. Після роботи з отруйними рослинами потрібно мити руки з милом.

Часник. Летючі речовини часнику вбивають або відлякують багатьох комах, мікробів, бактерій. Ця рослина вважається ефективною проти кліщів, попілиць, медяниці, багатьох грибкових і бактеріальних захворювань. Для цього 150—200 грамів часнику пропускають через м’ясорубку або розтирають в ступці, заливають 1—2 літрами води і настоюють 1—2 доби. Одержаний настій проціджують і доводять кількість води до 10 літрів. Цим настовій обприскують уражені ї хворі рослини два-три рази через 10—15 днів.

Для боротьби з фітофторою помідорів та картоплі в початковій стадії захворювання на 10 літрів води беруть 30—50 грамів подрібненого часнику, роблять настой і проціджують. Рідиною обприскують кущі помідорів при зав’язуванні плодів. На плантації суниці часник відлякує слизнів і ряд інших шкідників. Для цього на плантації суниці висаджують часник, краще всього стрілкуючі сорти.

Цибуля. Щоб знищити на присадибній ділянці попілиць і кліщів, використовують цибулиння. 150—220 грамів об-гортків заливають 10 літрами води і настоюють протягом 4—5 днів. Потім проціджують і відразу обприскують рослини. Дуже боїться цибулі павутинний кліщ. Для боротьби з ним відро до половини заповнюють цибулинням і наливають до верху теплою водою (близько 65 °С). Через добу настій відціджують, розбавляють водою в співвідношенні 1 : 2 і використовують для обприскування.

Щоб капусту і огірки не пошкоджували слизні, грядки слід обсадити цибулею на перо. Зрілі яблука довше зберігаються, якщо перед закладанням на зберігання обприскати настоєм з цибулиння.

Гірчиця. 100 грамів порошку розводять в 10 літрах води і обприскують рослини для знищення попілиць, гусениць, голих слизнів. Сухим порошком гірчиці обпилюють грунт в місцях скупчення шкідників.

Тютюн і махорка. Для захисту рослин від попілиць, медяниці, личинок пильщиків та дрібних гусениць відходи тютюну або подрібнену махорку (400 грамів) протягом доби настоюють в 10 літрах води або готують відвар. Після проціджування настій або відвар розбавляють водою (1 : 10), додають до розчину 40 грамів господарського мила й одержаною сумішшю обприскують рослини. Якщо рідину необхідно зберегти, тоді її не розбавляють водою і не додають мила, а зберігають в щільно закритому скляному посуді.

Черемуха. Відвар черемухи використовують для знищення листогризучих гусениць, личинок мух і жуків, попілиць, голих слизнів. Для приготування відвару беруть 200—300 грамів сухих або свіжих гілок з листям на 10 л води і варять протягом 40—45 хвилин. Весною і літом цим відваром кілька разів обприскують плодові дерева і кущові ягідники.

Сосна. Три-чотири ложки хвойного концентрату, який можна придбати в аптеці, розбавляють 10 літрами води й обприскують рослини проти різних гусениць. Обробку повторюють 3—4 рази.

Чистотіл звичайний. Настій із коренів використовують для обприскування рослин проти попілиць, щитівок, тригі; сів, медяниць (100 г сухих коренів настоюють в літрі води дві доби).

Сік чистотілу — сильний алкалоїд, тому не можна допускати попадання його в рот, ніс, очі. Заготовлюють стебла чистотілу в травні—червні, а корені — пізно восени.

Деревій збирають і сушать під час цвітіння. Відвар готують так. Беруть 800 грамів сухих стебел з листками або 2,5 кілограма свіжих рослин, подрібнюють, заливають 10 літрами води, кип’ятять протягом ЗО хвилин і настоюють дві доби. Відвар проціджують, додають 20 грамів господарського мила на кожне відро і використовують проти попілиць.

Кульбаба. Зелені листки або кореневища викопують восени, сушать. 200—300 грамів сухих подрібнених листків заливають 10 літрами води і настоюють 2—3 години, потім проціджують і відразу використовують для обприскування проти попілиць, кліщів, медяниць на плодових деревах. Обробку проводять в період розпускання бруньок-і повторюють після цвітіння.

Горіх грецький. Настій з листя застосовують проти найшкідливішого ворога картоплі — колорадського жука. Для цього використовують, насамперед, опале листя. Заготовляють його в основному восени і зберігають в сухих провітрюваних приміщеннях. За три-чотири тижні до масової появи жуків листя намочують з розрахунку 2—3 кг на 10 л води. Перед використанням настій двічі проціджують і обприскують рослини картоплі. В результаті гине більшість як дорослих особів, так і личинок шкідника.

Помідори. Для боротьби з личинками попелиці використовують відвар із свіжого або висушеного бадилля помідорів. З цією метою 4 кг свіжого подрібненого бадилля на півгодини заливають 10 л холодної води, а потім протягом цього ж часу кип’ятять, зрідка помішуючи. Після охолодження відвар проціджують і наполовину розводять водою. На 10 л відвару додають 50 г господарського мила.

Готують відвар також із сухого бадилля, зібраного восени: 2 кг його подрібнюють і заливають 10 л води, настоюють протягом години, а потім півгодини кип’ятять на слабкому вогні. Після охолодження відвар розводять — на одну частину його дають 5 частин води і додають 40 г мила.

Кріп застосовують не лише в кулінарії, медицині, але й у боротьбі з багатьма шкідливими комахами, які не витримують його різкого запаху. Кріп висівають в різні строки — з травня по серпень врозкид по всій території ділянки.

Картопля. Настій або відвар з картоплиння — ефективний засіб проти попелиць, гусениць, блішок, жуків, личинок. Для підготовки настою беруть 1 —1,5 кг свіжого картоплиння, подрібнюють, заливають 10 л води і настоюють 2—3 години. Потім проціджують і обприскують одержаним настоєм плодові дерева, кущі і овочеві грядки. Багато шкідників після такої обробки гинуть через 2—3 години. На 10 л води картоплиння брати більше ніж 1,5 кг не слід, бо на обприсканих рослинах можуть з’явитися ОПІКИ.

Перець гострий. Його настої і відвари застосовують проти трипсів, попелиць, слимаків, мідяниць, личинок жуків і дрібних гусениць, що живуть відкрито.

Відвари готують двома способами: 1 кг розрізаних сухих стручків або півкілограма сухих заливають відром води в емальованому закритому посуді і після настоювання, яке триває 10 діб, відціджують. Для обприскування півсклянки настою розводять у 10 л води і додають 40 г мила.

Другий спосіб: 100 г сухого перцю заливають водою (0,3—1 л) і варять 2 години в закритому посуді. Потім у відвар доливають воду до 10 л і проціджують його. Цей відвар менш дійовий, але попелиці і гусениці від нього гинуть.

Боби овочеві здавна відомі як кулісна рослина на огіркових грядках і як захисник овочевих культур від кротів. Щоб останні залишили город, досить обсіяти його по межах бобами. Перед висівом насіння намочують, краще в обробленій магнітом воді, потім трохи підсушують і загортають у грунт на глибину 6—8 см.

Щавель кислий використовують для прискорення загоювання ран на плодових деревах. З цією метою зірване і подрібнене листя прикладають до рани у вигляді пластира шаром 1 —1,5 см і забинтовують. Пластир поновлюють за літо двічі або тричі.

Полин гіркий застосовують у вигляді відвару проти листогризучих шкідників. Для його приготування беруть 1 кг прив’яленого подрібненого полину і варять на невеликому вогні у 2—3 л води. Потім охолоджену рідину проціджують і розводять водою до 10 л.

Дія відвару посилюється, якщо до нього додати настій пташиного посліду. Для цього 1 —1,5 кг посліду настоюють в 10 л води протягом 1—2 діб. Одержаною сумішшю обприскують рослини двічі, з інтервалом б—7 днів.

Ромашки далматську і кавказьку (піретрум) застосовують для обпилювання або обприскування посівів. їх суцвіття розмелюють у тонкий порошок. Для обприскування 200 г його розмішують у 10 л води.

Якщо немає можливості розтерти суцвіття у дрібний порошок, їх подрібнюють і готують водний настій. Для цього 200 г суцвіть протягом півдоби настоюють у 10 л води. Потім половину розчину обережно зливають, а ту, що залишилась, настоюють ще 12—15 годин. Перед обприскуванням обидва настої змішують і використовують як робочий розчин, яким можна обробляти рослини навіть перед самим збиранням врожаю, оскільки отрута ромашки на сонці швидко руйнується. З урахуванням цього настої і суміші ромашки готують перед застосуванням.

Щоб сходи капусти, редьки посівної не пошкоджувались блішками хрестоцвітними, їх час від часу обпилюють порошком ромашки, змішаним навпіл із золою, вапном, меленою крейдою або звичайним дорожнім пилом.

Лопух. Настій з нього допомагає у боротьбі з капустяним біланом, совкою і міллю. Щоб одержати цей настій, свіже листя лопуха подрібнюють і заповнюють ним відро приблизно наполовину, а потім заливають водою доверху. Настоюють три дні. Обприскують рослини настоєм під час льоту метеликів і виходу з яєць гусениць. Обробку проводять 3—4 рази на сезон з інтервалом 7—8 днів.

Блекота чорна. Стебла, листя і ягоди блекоти заготовляють і сушать. Щоб приготувати настій, 1 кг ретельно подрібненої сухої сировини заливають 10 л води і настоюють протягом півдоби. Настій проціджують і додають 20—40 г господарського мила. Цим настоєм обприскують рослини кілька разів до і після появи шкідників—гусениць білана жилкуватого і капусного, золотогуза і молі.

Ефективні також порошок і відвар блекоти. Щоб одержати відвар, в 10 л води всипають 1 кг сухих рослин, кип’ятять ЗО хвилин, проціджують, а перед використанням додають у розчин ЗО—40 г мила.

Блекота чорна — дуже отруйна рослина. Тому при її заготівлі і виготовленні відвару та при використанні треба дотримуватись техніки безпеки.

Бузина червона. З молодих або сухих пагонів і квіток бузини готують відвари для захисту садових і овочевих культур від листогризучих гусениць, попілиць, слимаків, личинок мух і жуків. Беруть 200—300 г подрібнених пагонів або квіток і настоюють у 10 л води. Обприскують рослини до і після цвітіння.

Червона бузина вважається добрим засобом проти вогнівки — небезпечного шкідника агрусу і смородини. Щоб позбутися його, потрібно наламати гілок бузини і вставити їх в кущі ягідників. Тоді метелики шкідника уникатимуть ягідників і не відкладатимуть яєць. Запах бузини відлякує мишей і щурів. Тому раніше біля комор і сараїв часто висаджували червону бузину.

Спориш перцевий. Його відвар можна використовувати для знищення багатьох шкідників овочевих і плодових культур. Під час цвітіння (в червні—липні) збирають стебла цієї рослини, беруть їх 1 кг на 10 л води і кип’ятять 30 хвилин. Після відстоювання відвар проціджують і додають 20—30 г мила на одне відро. Через 24—36 годин після обприскування шкідники гинуть.

Чемериця біла здавна застосовується як засіб проти шкідників плодових і овочевих культур. Для цього ранньою весною рослину викопують усю або ж восени лише її кореневище. Очистивши від землі, подрібнюють і просушують у затіненому місці на вітрі.

Для одержання настою 1 кг сирої маси, 0,5 кг напівсухої або 200—250 г сухої протягом двох діб настоюють у 10 л води. Готують також відвар: кип’ятять протягом півгодини, доливаючи воду в міру її випаровування.

Настій і відвар чемериці вважаються сильно діючою отрутою проти яблуневої молі, совки, малинового жука, яблуневої плодожерки, зеленої яблуневої попелиці та інших шкідників.

Чемериця біла — отруйна рослина, тому при роботі з нею треба дотримуватись техніки безпеки.

Чорнокорінь лікарський деякі аматори садівництва і овочівництва вирощують на присадибних ділянках спе ціально для відлякування гризунів.

Паслін Солодко-гіркий застосовують проти попелиць і трипсів. Для приготування настою під час цвітіння збирають нездерев’янілі верхівки стебел з листям, пуп’янками і квітками і подрібнюють їх. Потім 5—6 кг сировини замочують у 10 л води і 3 години кип’ятять на невеликому вогні. Перед вживанням до відцідженого відвару додають 30—40 г господарського мила.

Вільха — добрий засіб для відлякування вовчка (капустянки). Встановлено, що цей шкідник не переносить запаху свіжої вільхи. Тому її гілки втикають в грунт на відстані 1,5—2 м одна від одної і вовчок (капустянка) залишає грядку.

Дельфініум використовують проти мідяниці, гусениць білана жилкуватого і кільчастого шовкопряду, личинок жуків-листогризів. Заготовляють коріння, стебла і насіння під час цвітіння. Дрібно нарізані частини рослини висушують у тіні або на горищі. Потім на одну частину коріння беруть чотири частини подрібненого насіння, десять частин листя із стеблами і настоюють у 10 л води протягом двох діб або готують відвари. Перед обприскуванням додають 40 г мила.

Хороший засіб в боротьбі з довгоносиком на плантації суниць — висаджування в насадженнях чорнобривців, а проти суничного кліща — обприскування рослин часником, або полив «сердечка» слабим настоєм (відповідно 700 і 300 г на 10 л води, після чого розвести в 7 разів)

Добре захищає насадження суниці від шкідників і хвороб висаджений в ньому часник.

Піретрум — рослинний інсектицид, який одержують з квіток далматської і кавказької ромашок (піретрума м’ясо-червоного і піретрума рожевого). їх вирощують як інсектицидні і декоративні рослини. Активні речовини інсектицидних ромашок — складні ефіри (піретрини і ци-нерини), які діють на комах як нервово-мускульна отрута. Спочатку вони викликають параліч, а потім — загибель шкідників.

Застосовують піретрум для боротьби з попелицею, грушевою медяницею, листогризучими гусеницями молодшого віку, личинками пильщиків, садовими довгоносиками та іншими шкідниками у вигляді заводського екстрактл в концентрації 0,01—0,02 % за діючою речовиною, суспен зії (суміші порошку і води) і відвару Порошок і відвар можна приготувати самому. Для цього в період повного цвітіння ромашок, коли розцвіте 50 % трубчастих квіток, збирають суцвіття, зисушують їх у затіненому місці, розтирають або розмелюють на порошок.

Для обприскування готують 2%-у водну суспензію (200 г порошку настоюють у 10 л води протягом 10 годин), потім проціджують і відразу ж використовують. Для виготовлення відвару на 10 л води беруть 500 г порошку і настоюють протягом доби. Затим настій варять у закритому посуді протягом години, охолоджують, проціджують, віджимають, додають 0,5 % мила і використовують для обприскування.

Порошок і робочу рідину піретруму не.можна зберігати тривалий час, оскільки під дією сонячних променів і повітря вони швидко втрачають токсичність. Однак добре висушені суцвіття ромашок зберігаються тривалий час у темному місці в закритій тарі або в мішках.

Для виготовлення настою з ромашки аптечної збирають листки й кошики суцвіть, сушать у затемненому місці, дрібно нарізають, 1 кг заливають 10 л води і настоюють 12 годин. Перед обприскуванням додають 40 г мила на 10 л настою.

Для боротьби з гусінню американського білого метелика деякі садоводи рекомендують взяти металеві бочки місткістю 200 л кожна і розмістити 3 бочки на площі 5—6 соток, заповнити їх водою і зверху на краї горловини помістити відрізки гумового чорного шланга завдовжки 1,2—1,5 м по 5 штук на бочку. Бочки повинні стояти на землі, щоб гусеницям було зручно «заходити» на них. У жарку погоду гусениці повзують до бочок, піднімаються по них, а потім в пошуках зручних для заляльковування місць направляються по шлангах до їх середини. Шланги періодично промивають, а гусениць і лялечок знищують.

А ось що радять вчені для боротьби з дротяником. Дротяниками називають червоподібні личинки жуків-кова-ликів. Гнучкі і тонкі як дріт, вони живуть у вологій землі 2—5 років. Живляться корінцями рослин, насінням, точать картоплю, буряки. Пошкоджені дротяниками рослини жовтіють, в’януть, легко висмикуються з землі, бо коріння в них перегризене. Заходи боротьби з дротяниками зводяться до утримання грунту в розпушеному стані без бур’янів. Навесні в грунт на глибину 5—15 см закопують приманки — шматки картоплі чи буряка, позначивши місця паличками. Через 2—3 дні приманки розкопують і знищують личинки. Такі приманки роблять у міжряддях через кожні 10 см. Проти дротяника допомагає і полив під корінь розчином перманганату калію (2—5 г на 10 л води).

Заходи боротьби з фітофторою картоплі. Фітофтора — найбільш небезпечне захворювання картоплі. В окремі роки вона може повністю згубити врожай. Для захисту рослин застосовують такі заходи. Перед садінням бульби перебирають і видаляють уражені. Після цього бульби обробляють розчином мідного купоросу в концентрації 0,01—0,02 %. В період сходів картоплі проводять позакореневе підживлення розчином — 1 г сечовини, 5 — суперфосфату, 1 — калійної солі і 0,2 г мідного купоросу на 10 л води. Це відсуває на 10—15 днів зараження насаджень фітофторою.

Хризантеми проти капустянки. Практикою встановлено, запах хризантем відлякує капустянку (медведку). Для цього восени, коли відцвітуть хризантеми, зрізують стебла,, зв’язують в снопики і підвішують в приміщенні. Весною під час висадження розсади овочевих культур, квіткових, гладіолусів сухі стебла і листя хризантеми подрібнюють і кладуть в лунки або борозенки. Капустянка з цього місця тікає.

Для боротьби з калиновим листоїдом використовують такий спосіб. Рано весною, коли кущі ще голі, рекомендується обрізати верхівки пагонів з кладками яєць і спалити. На другий рік обрізування повторюють. Це дасть змогу на 2—3 роки повністю позбавитись шкідника.

Висаджування черемші під кронами яблунь і в насадженнях смородини відлякує шкідників.

Настої пасинків помідорів, а також висаджені серед плантації агрусу картопля і помідори відлякують шкідників.

Пижма, висаджена по проекції крони дерев яблуні, відлякує плодожерку.

Обприскування кущів агрусу і смородини окропом в ранньовесняний період допомагає позбутися шкідників і збудників захворювань.

У боротьбі з вогнівкою, яка наносить велику шкоду смородині і агрусу, використовують чорну плівку, толь, щільний папір, якими вкривають землю у міжряддях і під кущами. Виконують цю роботу весною після внесення добрив (якщо це необхідно), заробки їх в грунт і поливу. В серпні накриття знімають.

Щоб позбавитись в розсаді суниці шкідників, її піддають термотерапії — витримці наземної частини розсади в гарячій воді (вмочування коренів у гарячу воду недопустимо) . Проти суничного кліща розсаду вміщують у воду при температурі 45—46 °С на 15 хвилин; проти суничної нематоди — 46—47 °С на 15 хвилин.

Проти дротяників останнім часом рекомендовано використовувати спеціальні пастки, заряджені синтетичною речовиною, яка відповідає природнім феромонам — біоактивним сполукам, що їх виділяють в навколишнє середовище тварини, в даному випадку самиці дротяника. Такими своєрідними сигналами організми нагадують про себе, приваблюють. Заманивши до пасток самців, більшість яєць шкідника залишається незаплідненими, внаслідок чого зменшується їх кількість.

Такі феромонні пастки є для яблуневої і сливової плодожерок, огіркової білокрилки при вирощуванні огірків в парниках.

Деякі садоводиглюбителі рекомендують для боротьби з шкідниками використовувати розчин кухонної солі у співвідношенні 1 кг солі на відро води. Обробку дерев проводять у квітні — на початку травня. Якщо після обробки пройшов дощ, обприскування повторюють.

Колорадський жук, як свідчить народний досвід, не переносить календулу (нагідки). Тому рекомендується висівати її навколо ділянки картоплі і через кожних 5—6 рядків в насадженні.