ДУБ . МОДРИНА . СОСНА . ЯЛИНА . ЯЛИЦЯ. КЕДР. ТИС . Гінкго. ТОПОЛЯ. ОСИКА . ВІЛЬХА. ВЕРБА . БУК . КЛЕН ГРАБ. ГРУША . КАШТАН. БАРХАТ АМУРСЬКИЙ . АКАЦІЯ БІЛА. СОФОРА. ГЛЕДИЧІЯ. ГОРІХ ЧОРНИЙ. ГОРІХ ВОЛОСЬКИЙ. БУЗИНА. КАЛИНА. ТЕРЕН. ЛIЩИНА . АЙВА. БАРБАРИС. ІРГА. МАЛИНА. БУЗОК. ГЛІД. КИЗИЛ. ШИПШИНА. ЛИМОННИК КИТАЙСЬКИЙ. СМОРОДИНА. ГОРОБИНА ЧОРНОПЛІДНА . ВИШНЯ. ЧЕРЕМХА. ОБЛІПИХА. ЯСЕН. ШОВКОВИЦЯ. ЯЛОВЕЦЬ. ЧЕРЕШНЯ. ЯБЛУНЯ. ГОРОБИНА. ЛИПА.
СОФОРА

Рід софори складається з 20 видів листопадних і вічнозелених, деревних і кущових порід. Серед представників цього роду є навіть трав’янисті рослини. На території Радянського Союзу зростає 6 видів софори і всі вони ін-тродуковані до нас з інших країн світу на початку XIX століття. Дикоростучі ліси з участю софори зустрічаються у Японії, Кореї. Перші посадки софори на Україні зроблені в Нікітському ботанічному саду у 1814 р. Тепер цю породу можна побачити в парках, скверах, на вулицях міст і сіл, у лісопосадках Криму, південних областей України, на Кавказі, Закавказзі та Середній Азії.

Софора японська за більшістю зовнішніх ознак подібна до акації білої. Ці дерева навіть належать до однієї родини — бобових. До речі, на земній кулі налічують майже 15 тис. видів деревних, чагарникових і трав’янистих рослин, які входять до цієї родини. Проте схожість софори і акації білої чисто зовнішня, за біологічними властивостями у них мало подібного. У софори немає колючок. Кора гладенька і зеленувата, бруньки чорнуваті. Листя, як і у акації білої, непарноперисте, завдовжки до 25 см. Листочки яйцевидні або овальноланцетні, зверху темно-зелені, зісподу білуваті, опушені. Крона гілляста, розлога, за формою округла.

Цвіте софора і рясно плодоносить один раз у два роки. Жовтувато-білі надзвичайно ароматичні квіти з’являються у липні — серпні. Ніжні і своєрідні пахощі квітів софори поширюються на значну віддаль. їх важко сплутати з ароматами інших деревних порід. Квіти софори зібрані у гіллясті волоткові суцвіття завдовжки до 35 см. У період цвітіння на її квітах копошаться міріади невтомних комах, зокрема бджіл. Адже софора чудовий медонос. Квіти виділяють велику кількість нектару. Період цвітіння софори справжнє свято для бджіл, а софоровий мед має надзвичайно цінні властивості.

Плоди — довгі стручки, достигають восени і висять на деревах до самої весни. Боби мають майже циліндричну форму. Насіння чорного кольору, надзвичайно тверде, його важко розрізати навіть гострим ножом. У межах природного ареалу висота софори досягає 25 м, а на Україні в основному 12—15 м. Порода ця порівняно тепло- світло» любна, швидкоросла, посухостійка і не дуже вимоглива до багатих грунтів, проте найкраще росте і плодоносить на свіжих і родючих землях. Софора відзначається високою декоративністю, добре приживається після пересадки. Завдяки цим властивостям вона широко культивується у помірному поясі по всьому світу.

Коренева система у софори дуже велика, глибока і сильно розгалужена. Посадки її на ярах добре скріплюють грунт і не допускають його руйнування. Деревина відзначається високою декоративністю, твердістю і міцністю, використовується для найрізноманітніших потреб як у промисловості, так і в побуті. У старовинних рекомендаціях по фарбуванню найдорожчих шовкових тканин про» понувалося застосовувати найбільш стійку жовту фарбу, яку добували з китайських жовтих ягід, що привозили у Європу далекими караванними шляхами з Китаю разом з тканинами. Власне це були не ягоди, а сухі стручки софори японської. Знамениту фарбу сафара, відому у Європі з середніх віків, виробляють з бутонів і квітів софори. Сафара — в перекладі з арабської мови означає жовта рослина.

Виявляється, що ця порода не лише цінна декоративна рослина, яка дає людям різноманітну продукцію, а є також унікальним деревом-аптекою. Бутони і квіти її містять до 30 % флавонідів. Саме вони і надають фарбі жовтого кольору. Рослина як джерело фарби втратила тепер своє значення. Вчені знайшли способи виготовлення не менш цінних, стійких та набагато дешевших синтетичних фарб і барвників. Проте попит на квіти софори не зменшився. З них добувають рутин (вітамін Р). Найбільш» його у бутонах— 12—17, а в деяких різновидностях навіть 30 %. Є він також у листі і молодих пагонах — до 4,4 %.

Рутин має високу біологічну активність. Насамперед позитивно впливає на кровоносні судини — зменшує їх ламкість і проникність. Його застосовують для попере-дження крововиливів, зокрема в області головного мозку. Позитивно діє на організм при хворобах нирок, мозкуг серця, сітчатки очей, склеротичному пошкодженні стінок судин, гіпертонії і діабеті. Застосовують при ревматизмі,, коліті, сепсисі і крововиливах токсичного походження. Рутин прискорює зсідання крові, ефективний при взаємодії з аскорбіновою кислотою, тому лікарі рекомендують застосовувати разом з ним вітамін С. Крім рутину, в препаратах з софори є сапоніни, дубильні речовини, глікозиди,, смоли та деякі інші цінні речовини.

Насіння софори багате на протеїн, білки 1 крохмаль. З плодів (свіжих і сухих) приготовляють настойку, яка прискорює регенерацію тканин. Вона застосовується також як бактерицидний засіб для лікування ран. Бруньки софори вживають проти екземи та простудних захворювань. Спиртова настойка з плодів софори — чудові ліки для внутрішнього і зовнішнього вживання. Нею лікують опіки різних ступенів, легкі і середні обмороження. Має болетамувальну дію. З успіхом застосовується при фурункулах і карбункулах, червоній вовчанці та інших захворюваннях шкіри, лускоподібному лишаї, хронічних плевритах.

Препарати з софори знаходять широке застосування при маститах, дизентерії, хворобах печінки і суглобів, запаленні ясен, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, стенокардії, гаймориті і тромбофлебіті, а також для гамування зубного болю. Сьогодні препарати з софори дістали світове визнання при лікуванні багатьох захворювань і з кожним роком знаходять все ширше застосування.

На жаль, популярність софори приносить лише шкоду цій унікальній рослині. Люди, знаючи про її надзвичайно цінні лікувальні та інші властивості, знищують софору. Разом з тим лісівники України до цього практично не вирощують сіянців софори і майже не вводять її в лісові та захисні лісонасадження. Побажаймо ж їй щедрого майбутнього на нашій землі. Вона цього заслуговує.

Отредактировано юля (Ср 10:43)