ДУБ . МОДРИНА . СОСНА . ЯЛИНА . ЯЛИЦЯ. КЕДР. ТИС . Гінкго. ТОПОЛЯ. ОСИКА . ВІЛЬХА. ВЕРБА . БУК . КЛЕН ГРАБ. ГРУША . КАШТАН. БАРХАТ АМУРСЬКИЙ . АКАЦІЯ БІЛА. СОФОРА. ГЛЕДИЧІЯ. ГОРІХ ЧОРНИЙ. ГОРІХ ВОЛОСЬКИЙ. БУЗИНА. КАЛИНА. ТЕРЕН. ЛIЩИНА . АЙВА. БАРБАРИС. ІРГА. МАЛИНА. БУЗОК. ГЛІД. КИЗИЛ. ШИПШИНА. ЛИМОННИК КИТАЙСЬКИЙ. СМОРОДИНА. ГОРОБИНА ЧОРНОПЛІДНА . ВИШНЯ. ЧЕРЕМХА. ОБЛІПИХА. ЯСЕН. ШОВКОВИЦЯ. ЯЛОВЕЦЬ. ЧЕРЕШНЯ. ЯБЛУНЯ. ГОРОБИНА. ЛИПА.
ГЛЕДИЧІЯ
Гледичія належить до родини бобових. Рід її нараховує дванадцять видів деревних порід. На території нашої країни зростають два види гледичії — триколючкова (Середня Азія, південь Казахстану, південні райони європейської частини СРСР) і каспійська (Закавказзя). Останній вид майже повністю знищений, тому його занесли в Червону книгу СРСР.
http://s6.uploads.ru/t/84uoV.png

На Україні найчастіше зустрічається гледичія звичайна, яку завезли до нас у минулому столітті з Північної Америки. У себе на батьківщині порода досягає 45 м висоти, на Україні в сприятливих умовах висота столітньої гледичії 20 м. Перші дерева цього виду посаджені у нас в 1877 р. на території теперішнього Володимирівського лісництва на Миколаївщині. З того часу саджають її в різних районах України, насамперед у степовій зоні. Хоча гледичія звичайна порода порівняно теплолюбна, проте добре росте і в районі Києва. У віці 60 років вона досягає тут висоти 18—20 м.

Гледичія звичайна — одна з найбільш посухостійких деревних порід. Вона непогано росте і в південних посушливих районах України, де на споконвічно безлісних і часто засолених землях всі інші породи гинуть або ледве животіють. Гледичія не боїться шкідників і не пошкоджується хворобами. Росте швидко. Має величезну і сильно розгалужену кореневу систему. До грунту вибаглива. На землях, бідних на поживні речовини, не росте. Гледичія— порода грунтополіпшуюча. На її корінні є велика кількість бульбашок, які нагромаджують азот і збагачують ним грунт.

Біологічні властивості гледичії дають можливість створювати з неї полезахисні лісові смуги на сухих грунтах каштанового комплексу і південних чорноземах. Матінка-природа озброїла гледичію довжелезними і надзвичайно гострими колючками. їх дуже багато не лише на гілках, а й на стовбурах. Складається враження, ніби дерево густо обплетене колючим дротом. Недаремно її називають злим деревом, на якому не гніздяться навіть птахи. Якщо навколо саду посадити три-чотири ряди з дерев гледичії, то через таку живу загорожу не зможе проникнути ні людина, ні тварина.

Зрідка зустрічається у нас безколючкова форма гледичії, яка має велике значення для зеленого будівництва. Ця різновидність відзначається високою декоративністю і її охоче саджають на вулицях міст і сіл. Лісівники намагаються збирати насіння з безколючкової форми і вирощувати з нього4:посадковий матеріал. Проте внаслідок розщеплення спадкових ознак і запилення квітів безколючкової форми пилком колючої гледичії з нього виростає в середньому до 30 % посадкового матеріалу без колючок.

За СВОЇМИ біОЛОГІЧНИМИ ОСОбЛИВОСТЯМИ І ДЕЯКИМИ зовнішніми ознаками гледичія схожа на акацію білу. Крона у неї ще більш ажурна, ніж у акації. Листя перистоскладне довжиною до 30 см. Квіти непоказні, маленькі, зеленкуватого кольору. Плід — плоский широкий багатонасінний біб коричневого кольору, завдовжки 20 см і навіть більше. Плоди висять на деревах до весни. Плодоносить гледичія з 8—10 років щорічно і рясно. Розмножується насінням і паростками від пеньків. Здатність давати паростки зберігається у гледичії до 80—90 років. Стовбури у неї порівняно стрункі і вкриті тонкою корою сіро-бурого кольору. На поперечному розрізі стовбура добре видно темнувато-коричневе ядро і заболонь жовтуватого кольору. Деревина гледичії надзвичайно тверда і пружна, має красивий малюнок. Використовується для виготовлення меблів, столярних і токарних виробів та різних речей домашнього вжитку.

Як лікарську сировину використовують МОЛОДІ ЛИСТОЧки, заготовлені ранньою весною, і плоди. Основною діючою речовиною є наявність у листі та плодах алкалоїду тріакантину. Крім того, плоди і листя містять флавоніди, олмелін, фізетин, сапоніни та інші глікозиди. У лушпинні бобів е дубильні речовини і вітамін К. Алкалоїд тріакан» тин знімає спазми м’язів, активізує дихальний центр і розширює кровоносні судини. Його застосовують при гіпертонії, виразці шлунку і холециститі.

Отредактировано юля (Ср 10:43)